Кіт

домашня тварина

Кіт[1][2][3] (Felis) — рід хижих ссавців родини котових (Felidae). У деяких старіших системах класифікації до нього зараховували всіх представників малих кішок (Felinae), проте зараз безпосередньо до роду відносяться лише кілька видів невеликих тварин, що мешкають у Євразії та Африці.

Кіт
Період існування: 6.2–0 млн р. т. мессінійнаш час
Felis silvestris silvestris
Біологічна класифікація редагувати
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клада:Синапсиди (Synapsida)
Клас:Ссавці (Mammalia)
Ряд:Хижі (Carnivora)
Підряд:Котовиді (Feliformia)
Родина:Котові (Felidae)
Підродина:Малі кішки (Felinae)
Рід:Кіт (Felis)
Linnaeus, 1758
Види
Природний ареал
Вікісховище: Felis

Найвідомішим представником цього роду є свійський кіт — підвид кота степового.

За розміром найменшим представником роду є вид мураховий тигр довжина тіла і голови якого становить від 38 до 44 см. Найбільшим є кіт очеретяний із довжиною тіла і голови від 62 до 76 см[4].Види котів (Felis) мешкають у широкому різновиді природних середовищ, від болотяних до пустель, і харчуються здебільшого малими мишоподібними, птахами й іншими дрібними тваринами.

Генетичні дослідження показують, що Кіт (Felis), Манул (Otocolobus) і Азійський кіт (Prionailurus) походять від Євразійського прародителя, що існував близько 6,2 мільйонів років тому, і що види Котів розділилися від 3,04 до 0.99 мільйонів років тому[5][6].

Етимологія

Праслов. *kotъ, можливо, запозичене з лат. cattus — прямо або через германське посередництво; подібна назва для кота існує й у не індоєвропейських мовах (араб. qitt‎ — «кіт»), що дає підставу розглядати цю назву як давнє мандрівне слово суспільно-етнічних культур Європи й Азії[7].

Види та підвиди

Рід Кіт

Викопні види:

Філогенія

Філогенетичне древо роду Felis[8]

   Felis   

 Felis chaus — Кіт очеретяний

 Felis nigripes — Кіт чорноногий

 Felis margarita — Кіт барханний

 Felis lybica — Кіт степовий

 Felis bieti — Кіт китайський

 Felis silvestris — Кіт лісовий

Психологія

Деякі рослини, наприклад, валеріана або котяча м'ята, виділяють речовини, які впливають на кішок (особливо на самців) наркотичним шляхом. Проте не всі коти реагують на їхній запах, і не на всіх ці рослини впливають однаково. У деяких котів валеріана може викликати отруєння.

Галерея

Див. також

Джерела

  • Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson. The Evolution of Cats (2007).
  • Етимологічний словник української мови. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наук. думка, 1985.

Примітки