Латинізація української мови

передача тексту й окремих слів української мови латиницею відповідно до правил транслітерації

Латиніза́ція украї́нської мо́ви — система заходів з установлення процедури та впровадження норм передачі тексту й окремих слів української мови латиницею відповідно до правил транслітерації.

Сучасні таблички з назвами вулиць у Львові: поруч із кирилицею використано державний стандарт латинізації.

Зведена історія впорядкування

Українська комісія з питань правничої термінології, спираючись на подання Інституту української мови НАН України, 19 квітня 1996 року затвердила нормативну таблицю для відтворення українських власних назв засобами англійської мови у законодавчих та офіційних актах.[1]Це було реакцією на рішення Фахової колегії Держстандарту України від 18 жовтня 1995 року, яка визнала роботу Інституту української мови над цією таблицею незадовільною і припинила фінансування теми.

Кабінет міністрів України у 2007 році при затвердженні технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон не керувався чинним стандартом та зобов'язав використовувати в паспортах нового зразка свою оригінальну транслітерацію, відмінністю якої є передача українських літер Г та Ґ літерою G, літер І, Ї та Й літерою I латиниці, а також однотипна заміна Є, Ю, Я.[2]

27 січня 2010 року Кабінет Міністрів України постановою № 55[3] удосконалив таблицю транслітерації українського алфавіту латиницею. Так, зокрема Г слід передавати літерою Н, а Ґ — G.

29.07.2014 року Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом № 282 затвердило перелік назв одиниць адміністративно-територіального устрою України та їхніх центрів українською мовою і латиницею.[4]

Транслітерація українських літер за системою ISO, українською паспортною (КМУ 2010), українською географічною (УКППТ 1996), WWS
Українська кирилицяISO 9[5]Українська географічна (УКППТ 1996)Українська паспортна (КМУ 2010)[3]WWS[6]
А аA aaa[a]
Б бB bbb[b]
В вV vvv[w ~ v]
Г гG gh*h*[ɦ]
Ґ ґģgg[ɡ]
Д дD ddd[d]
Е еE eee[e]
Є єÊ êie, ye*ie, ye*[je, e]
Ж жŽ žzhzh[ʒ]
З зZ zzz[z]
И иI iyy[ɪ]
І іÌ ìii[i]
Ї їÏ їi, yi*i, yi*[ji]
Й йJ ji, y*i, y*[j]
К кK kkk[k]
Л лL lll[l]
М мM mmm[m]
Н нN nnn[n]
О оO ooo[o]
П пP ppp[p]
Р рR rrr[r]
С сS sss[s]
Т тT ttt[t]
У уU uuu[u]
Ф фF fff[f]
Х хH hkhkh[x]
Ц цC ctsts[t͡s]
Ч чČ čchch[t͡ʃ]
Ш шŠ šshsh[ʃ]
Щ щŠč ščschshch[ʃt͡ʃ]
Ь ь´'<не транслітерується>[-]
Ю юÛ ûiu, yu*iu, yu*[ju, u]
Я я âia, ya*ia, ya*[ja, a]
'''<не транслітерується>[-]

* Примітки щодо української паспортної (КМУ, 2010) транслітерації: 1) літеросполучення «зг» відтворюється латиницею як «zgh» (наприклад, Згорани — Zghorany, Розгін — Rozghin) на відміну від «zh» — відповідника української літери «ж»; 2) там, де подано два варіанти, другий вживається на початку слова, а перший — у будь-якій іншій позиції.

Див. також

Примітки

Посилання

  • Нові слова та Українська Латиниця — блог про нестандартний підхід до Української Латиниці
  • Транслітерування українських текстів з кирилиці на латиницю[недоступне посилання з липня 2019] — перша редакція проекту ДСТУ 2009, пояснювальна записка, технічне завдання, відгуки, статті (розробляється ТК СНТТ). Як стверджує заступник директора ДП «УкрНДНЦ» Я. Юзьків у листі від 21.01.2010 № 2-10/20-323, ДП «УкрНДНЦ» не доручав ТК СНТТ переглядати ГОСТ 16876-71 і не укладав договорів на розроблення національного стандарту стосовно правил транслітерування — адже це суперечить правилам міждержавної стандартизації.
  • Мариняк К. Короткий огляд систем транслітерації з української на англійську мову // Західньоканадський збрірник. — Едмонтон-Острог: Наукове товариство ім. Шевченка в Канаді. — 2008. — т. 5. с. 478—484.
  • Konverter ukrajinśkoji latynky

Посилання