Левицький Іван Омелянович

Іва́н Омеля́нович Леви́цький, псевдонім — Іван з Берліг (18 січня 1850, Берлоги Калуського повіту, тепер Рожнятівського району — 30 січня 1913, Львів) — український галицький бібліограф, письменник, публіцист. Працював над бібліографією західноукраїнських видань. Похований на «Личаківському цвинтарі» Поле 50.

Левицький Іван Омелянович
Псевдо Іван з Берліг
Народився 6 (18) січня 1850
Берлоги, Рожнятівський район, Івано-Франківська область
Помер 30 січня 1913(1913-01-30) (63 роки)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Поховання Личаківський цвинтар
Країна  Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність бібліограф, письменник, публіцист
Галузь творче та професійне письмоd[1], бібліографічна діяльністьd[1] і перекладацтво[d][1]
Alma mater Віденський університет
Знання мов українська[1], російська[1] і польська[1]

Біографія

Народився 6 (18) січня 1850 року в селі Берлоги (згодом Калуського повіту, нині Рожнятівського району).

Навчався у Станиславівській гімназії, з 3-го класу гімназії його забрали до австрійської армії. У липні 1871 року в Будапешті склав екзамени на атестат зрілості, а згодом поступив на філософський факультет Віденського університету.

На світогляд І. Левицького вплинули обставини, за яких він жив. В той період Галичина перебувала під владою Австро-Угорщини. Спочатку він належав до галицьких «москвофілів», що орієнтувалися на російську монархію, але пізніше приєднався до «народовців» та навіть почав брати участь у виданні журналу «Зоря». Основною справою Левицького завжди була бібліографія. Вперше він зацікавився бібліографією у 1877 р. У 1909 р. він очолив Бібліографічне товариство ім. Тараса Шевченка.

Займався перекладами статей з російської преси. Пізніше у Коломиї видавав «Народну школу» (1875), у Львові «Друга народу» (1876) і «Бескид», активно співпрацював у багатьох галицьких періодичних виданнях, видавав календарі. Був редактором газет («Мир», «Слово»), журналів («Пролом», «Наука»).

З 1879 року і до кінця свого життя І. О. Левицький працював дрібним урядовцем у різних страхових товариствах у Львові. Помер 30 січня 1913 року, похований на 50 полі Личаківського кладовища у Львові.

Діяльність

Укладач фундаментальних праць «Галицько-русская библиография XIX века» і «Галицько-руська бібліографія за роки 1772—1800» (опублікована в «Записах Наукового товариства імені Шевченка»), в яких охоплено книжкові та періодичні видання, описано зміст збірників, газет і журналів за 1772—1886 рр., «Українська бібліографія Австро-Угорщини», де містяться відомості за 1887—1893 рр. Створив кілька народних календарів, популярних книжок для народу: «Провидение Боже», «Прибудь разум, щастя буде», «Під Зборовом». Автор оповідань на історичні теми. Склав «Реєстр наукових і літературних праць професора Михайла Грушевського» (1906), зібрав колосальні матеріали про 2000 діячів, праці яких зберігаються у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, видав 4 випуски «Прикарпатської Русі», решта (за браком грошей) залишились у рукописах.

Твори І. Левицького мали багато схвальних відгуків в українській, російській та польській пресі. Високо оцінено його праці в «Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона», та в праці О. Пипіна «История русской этнографии».

Праці

  • Галицько-руська бібліографія, т. 1—2.— Львів, 1888—95
  • Українська бібліографія Австро-Угорщини за роки 1887—1900, т. 1—3.— Львів, 1909-11.

Примітки

Джерела та література

Посилання

🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosБрати КапрановиСпеціальна:ПошукUkr.netНові знанняЛіга чемпіонів УЄФАХ-69Файл:XVideos logo.svgСлобоженко Олександр ОлександровичPornhubЧернігівYouTubeУкраїнаЛунін Андрій ОлексійовичІскандер (ракетний комплекс)Шевченко Тарас ГригоровичATACMSДень працівників пожежної охорониВірастюк Василь ЯрославовичВікторія СпартцАлеппоFacebookГолос УкраїниКиївПетриченко Павло ВікторовичДуров Павло ВалерійовичСексФолаутТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиTelegramНаселення УкраїниГай Юлій ЦезарЛеся УкраїнкаОхлобистін Іван ІвановичOLXДруга світова війнаЗагоризонтний радіолокатор