Лестер Пірсон
Ле́стер Боу́лс Пі́рсон (англ. Lester Bowles Pearson; 23 квітня 1897, Торонто, Онтаріо — 27 грудня 1972, Оттава, Онтаріо) — канадський політик, дипломат, історик, 14-й Прем'єр-міністр Канади, лауреат нобелівської Премії Миру 1957 року за свою роль в подоланні Суецької кризи.
| Лестер Пірсон | |||
.jpg) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 22 квітня 1963 — 20 квітня 1968 року | |||
| Попередник: | Джон Діфенбейкер | ||
| Наступник: | П'єр Трюдо | ||
| Ім'я при народженні: | англ. Lester Bowles Pearson | ||
| Народження: | 23 квітня 1897[1][2][…] Торонто, Канада | ||
| Смерть: | 27 грудня 1972[1][2][…] (75 років) Оттава, Канада | ||
| Причина смерті: | рак печінки | ||
| Поховання: | Wakefieldd | ||
| Країна: | Канада | ||
| Релігія: | протестантизм | ||
| Освіта: | Торонтський університет, Колледж Святого Іоанна і Peterborough Collegiated | ||
| Партія: | Ліберальна партія Канади | ||
| Шлюб: | Maryon Pearsond | ||
| Діти: | Geoffrey Pearsond | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: |        почесний доктор Торонтського університетуd Почесний доктор Оксфордського університетуd почесний доктор Гарвардського університетуd почесний доктор Принстонського університетуd Член Американської академії мистецтв і наук[d] почесний доктор Університету Оттавиd Спортивна зала слави бейсболу Канадиd почесний доктор Університету Макгіллаd | ||
| |||
Політична кар'єра
Обраний 1948 року до Парламенту Канади від Ліберальної партії, Пірсон спочатку обіймав посаду міністра закордонних справ. У 1956 відіграв важливу дипломатичну роль у подоланні Суецької кризи, пропонуючи Генеральній Асамблеї ООН надіслати миротворчі сили для розв'язки конфлікту в регіоні.
З відставкою Луї Сен-Лорана з посади прем'єр-міністра Канади у 1958, Пірсон очолив Ліберальну партію, яка в 1963 під його головуванням перемогла на федеральних виборах — він обійняв посаду прем'єр-міністра Канади та сформував свій уряд. Після федеральних виборів 1965 Пірсон повторно став прем'єр-міністром — і як керівник уряду відомий за відмову слати канадські війська до В'єтнаму.
Серед досягнень Пірсона як глави уряду відзначають такі:
- Програма державного фінансування охорони здоров'я,
- Канадська програма пенсійного забезпечення,
- Канадська програма позик для студентів,
- Прийняття нового Канадського прапора,
- Реформа Канадських Збройних Сил,
- Торговельна угода із США щодо автомобілебудування,
- Заснування північноамериканської ракетної програми «Бомарк» у разі нападу СРСР.
Пірсон вийшов у відставку з посади Прем'єр-міністра Канади у 1967.
По завершенні політичної кар'єри
У 1969 році Пірсон став ректором Карлтонського університету та обіймав цю посаду до своєї смерті у 1972 р.
Див. також
Примітки
Посилання
- Офіційна вебсторінка Прем'єр-міністри Канади [Архівовано 23 січня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)(фр.)
- Правління Канади (англ.)(фр.)
