Любомльський повіт

Утворений 12 грудня 1920 р. з частини колишнього Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Адміністративним центром було місто Любомль. У складі повіту були 7 сільських ґмін (Березьце, Головно, Гуща, Любомль, Пульмо, Шацк і Зґорави) та 1 міська ґміна (Любомль); 101 сільська громада — Солтиство (солецтво) i 1 місто^[1]. Зі 183 сільських поселень 10 були знищені та незаселені^[2]. 19 лютого 1921 р. ввійшов до складу новоутвореного Волинського воєводства.

27 листопада 1939 р. включений до новоутвореної Волинської області^[3]. 17 січня 1940 р. повіт ліквідований у зв'язку з переформатуванням на Головнянський, Любомльський і Шацький райони.

Повіт займав північно-західну частину воєводства і межував із заходу з Люблінським воєводством, з півночі — з Поліським воєводством, зі сходу — з Ковельським, а з півдня — Володимирським повітом.

Площа повіту становила 2.054 км², населення було 85,5 тис. осіб (за переписом 1931 року), а густота населення становила 41,6 осіб на 1 км². Крім української більшості (72,2 %) були польська і єврейська меншини.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 28 лютого 1934 р. територія міста Любомль розширена шляхом вилучення сіл Любомль і Завалля, частини земель маєтку Любомль і землі міщан Любомля з сільської ґміни Любомль Любомльського повіту і включенням їх до міста^[4].

Міські ґміни:

1. містечко Любомль

Сільські ґміни:

1. Ґміна Березьце
2. Ґміна Головно
3. Ґміна Гуща
4. Ґміна Зґорани
5. Ґміна Любомль
6. Ґміна Пульмо
7. Ґміна Шацк