Волинське воєводство (1921—1939)

адміністративна одиниця 1921—1939

Волинське воєводство — адміністративно-територіальна одиниця Польської Республіки в 1921—1939 роках. Центр воєводства — Луцьк. Охоплювало територію семи колишніх західних повітів Української Народної Республіки (аналогічних повітам колишньої Волинської губернії Російської імперії). Площа (1938) — 35 754 км². Найбільші міста: Рівне, Луцьк, Ковель, Володимир, Кременець, Острог, Дубно, Здолбунів. Найбільша територіальна зміна протягом існування воєводства — приєднання 16 грудня 1930 Сарненського повіту зі складу Поліського воєводства.

Волинське воєводство

пол. Województwo wołyńskie

Проєкт герба Волинського воєводства
Адм. центрЛуцьк
Країна Польська Республіка
РегіонВолинь
Офіційна мовапольська
Населення
 - повне1921 — 1 437 569 чол.
1939 — 2 085 600 чол.
 - густота1921 — 47,5 чол/км²
1939 — 58,4 чол/км²
Площа
 - повна1921 — 30 274 км²
1939 — 35 754 км²
Дата заснування19 лютого 1921
Дата ліквідації1939
 - раніше відомий якВолинська округа

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Волинське воєводство

Історія

Воєводська адміністрація в Луцьку, 1930-ті роки

У травні 1919 року Польща окупувала західні повіти Волинської губернії, що з 1917 року входила до Української Народної Республіки, а до 1917 року — до Російської імперії[1]. Волинське воєводство утворено 19 лютого 1921 на основі Волинської округи[2]. Уряд Юзефа Пілсудського і близькі до нього місцеві «федералісти» намагалися перетворити його у своєрідну «колиску польсько-українського порозуміння», відокремлену від східно-галицьких провінцій «Сокальським кордоном»[1]. 17 грудня 1920 року польський сейм ухвалив закон «Про надання землі солдатам Війська Польського», виконуючи свою обіцянку під час війни з більшовиками, коли Варшава опинилася під загрозою захоплення. Уряд заходився реалізовувати свою обіцянку на українських землях, де розпочалося так зване осадництво — створення польських поселень з селян і колишніх військових[джерело?].

У вересні 1939 року, після радянської окупації Західної України, територія Волинського воєводства включена до складу Української РСР.

Ліквідація

27 листопада 1939 року Указом Президії Верховної Ради УРСР 5 повітів (Горохівський, Ковельський, Любомльський, Луцький і Володимирський) воєводства включено до новоствореної Волинської області, ще 5 (Дубенський, Костопільський, Рівненський, Сарненський і Здолбунівський) — до Ровенської, а Кременецький — до Тернопольської області[3].

У 1945—1946 роках, у рамках польсько-україського обміну населенням, з території колишнього Волинського воєводства до Польщі вивезено 140 700 осіб, з них 133,9 тис. поляків, 5,8 тис. євреїв і коло 1 тис. осіб інших національностей[4].

Населення

Перепис Польщі 1921 року зафіксував чисельність у 1 437 907 мешканців воєводства[5]. За переписом 1931 року у воєводстві налічувалося 2 085 574 мешканців.[6].

Джерела доходів населення за переписом 1931 року: 79,4 % — сільське господарство; 8,5 % — промисловість; 4,8 % — торгівля; 1,7 % — транспорт і зв'язок.

Етномовний склад

Національний склад населення за переписом 1921 року:

Рідна мова населення за даними перепису 1931 року[7]

  • українська — 1 426 872 (68,4 %)
    • українська — 1 418 324
    • «руська» — 8 548
  • польська — 346 640 (16,6 %)
  • єврейська — 205 545 (9,9 %)
    • їдиш — 174 157
    • іврит — 31 388
  • німецька — 46 883 (2,2 %)
  • чеська — 30 977 (1,5 %)
  • російська — 23 387 (1,1 %)
  • білоруська — 2 417 (0,1 %)

Рідна мова населення повітів Волинського воєводства за переписом 1931 року[7]

повітнаселенняукраїнськапольськаєврейськанімецькачеськаросійська
Володимирський150 37458,626,811,51,80,30,8
Горохівський122 04569,017,38,24,11,00,3
Дубенський226 70969,815,07,71,24,91,2
Здолбунівський118 33469,015,19,10,73,82,0
Ковельський255 09572,614,410,40,70,41,2
Костопільський159 60266,021,96,64,70,10,4
Кременецький243 03280,610,67,70,00,10,7
Луцький290 80559,219,411,76,12,11,3
Любомльський85 50777,114,28,00,00,00,4
Рівненський252 78763,514,614,83,02,31,6
Сарненський181 28471,516,88,80,50,01,5
Волинське воєводство2 085 57468,416,69,92,21,51,1

Релігія

Релігійний склад за переписом 1921 року

Релігійний склад за переписом 1931 року[7]

Релігійний склад населення повітів Волинського воєводства за переписом 1931 року[7]

повітнаселенняправославніримо-католикиюдеїгреко-католики
Володимирський150 37458,525,611,51,1
Горохівський122 04569,914,58,31,7
Дубенський226 70976,212,28,00,4
Здолбунівський118 33473,315,19,20,2
Ковельський255 09572,613,810,50,9
Костопільський159 60264,321,66,80,8
Кременецький243 03280,010,37,70,3
Луцький290 80560,719,211,80,3
Любомльський85 50776,712,98,00,1
Рівненський252 78765,914,414,90,2
Сарненський181 28472,915,68,90,2
Волинське воєводство2 085 57469,815,710,00,5

Освіта

Динаміка рівня неписьменності населення Волинського воєводства

  • 1921 — 68,8 % неписьменних (58,1 % — чоловіки, 78,7 % — жінки)
  • 1931 — 47,8 % неписьменних (32,2 % — чоловіки, 62,3 % — жінки)

За переписом 1931 р. серед населення воєводства старше 10 років вміли читати та писати 50,4 %, вміли тільки читати 1,7 %, а 47,8 % населення не вміли читати і писати.[7]

Серед юдеїв вміли читати і писати 76,8 % населення старше 5 років, серед римокатоликів — 67,8 %, серед православних — 39,2 %.[7]

Вміння читати і писати серед населення старше 10 років за даними перепису 1931 р., %[7]

повітнаселення
старше 10 років
вміють читати
і писати
вміють тільки
читати
не вміють
читати і писати
невідомо
Володимирський109 75754,12,243,50,1
Горохівський89 76151,92,045,90,2
Дубенський168 84653,81,344,80,1
Здолбунівський90 07560,41,337,90,1
Ковельський177 80446,21,552,20,2
Костопільський110 16443,32,753,90,1
Кременецький183 88846,11,352,40,2
Луцький208 29854,32,143,50,1
Любомльський59 02039,22,158,50,1
Рівненський188 30758,51,340,10,1
Сарненський124 00139,21,359,20,3
Волинське воєводство1 509 92150,41,747,80,1

Адміністративно-територіальний устрій

Адміністративний поділ Волинського воєводства в 1939 році. Земських повітів — 11; міських повітів — 22; сільських гмін — 103.
Карта воєводства

Адміністративним центром воєводства був Луцьк[1].

Повіти

¹ 16 грудня 1930 р. до Волинського воєводства передано Сарненський повіт з Поліського воєводства[8].

² 1 січня 1925 р. з частини Рівненського повіту утворено Костопільський повіт і перейменовано Острозький повіт на Здолбунівський[9].

Див. також

Примітки

Джерела