Магнітна інверсія Брюнес — Матуяма
Магнітна інверсія Брюнес-Матуяма — остання відома[en] інверсія магнітного поля Землі, що відбулася близько 781 тис. років тому [1][2]. Названа на честь геофізиків Бернара Брюнеса[en] та Мотонорі Матуями[en].
Тривалість
Оцінки тривалості цієї інверсії різні. Робота 2004 року оцінює її в кілька тисяч років [3], роботи 2010 і 2014 років року вважають, що вона відбулася всього за кілька десятиліть [4][5][6][7], а робота 2019 року оцінює її в 22 000 років [8][9].
Ці оцінки залежать від матеріалу палеомагнітних проб [10], на основі яких вони робилися, і можуть відрізнятися на порядки залежно від магнітної широти місць взяття проб та локальних ефектів недипольних компонентів магнітного поля Землі в цих місцях під час інверсії [3].
Значення
Інверсія Брюнес — Матуяма — глобальна межа і точка[en] у розподілі на стратиграфічні одиниці, обрана Міжнародною комісією зі стратиграфії, як маркер початку середнього плейстоцену[11]. Вона корисна при датуванні кернів океанічних порід та продуктів субаеральне виверження[en]. Існує вкрай спекулятивна теорія, що пов'язує цю подію з великим Австралазійським полем розсіювання[en] тектитів, викинутих при падінні великого метеорита близько 790 тисяч років тому [12]попри те, що причини двох цих подій майже напевно не пов'язані, і їхнє сусідство в часі є лише випадковим збігом.
