Марія фон Ебнер-Ешенбах

австрійська письменниця

Марія фон Ебнер-Ешенбах
Marie von Ebner-Eschenbach
Портрет роботи К. фон Блааса, 1873.
Ім'я при народженні Baroness Marie Dubský von Třebomyslice
Народилася 13 вересня 1830(1830-09-13)
замок Здіславіц, Моравія
Померла 12 березня 1916(1916-03-12) (85 років)
Відень, Австро-Угорщина
Поховання Zdislavice (Troubky-Zdislavice)d
Країна  Австрійська імперія
 Долитавщина
Діяльність письменниця
Сфера роботи Німецька література[1]
Мова творів німецька
Роки активності 1858-1909
Напрямок реалізм
Жанр новела, есе
Magnum opus The Child of the Parishd
Членство Verein der Schriftstellerinnen und Künstlerinnen Wiend[2]
Батько Graf Franz Dubskyd
Брати, сестри Adolf Dubský z Třebomyslicd і Viktor Dubský von Třebomysliced
У шлюбі з Moritz von Ebner-Eschenbachd
Нагороди

Почесний доктор Віденського університетуd

Honoris causa (1900)

Почесна відзнака в галузі мистецтва і науки (Австро-Угорщина)

CMNS: Марія фон Ебнер-Ешенбах у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Марія фон Ебнер-Ешенбах (нім. Marie von Ebner-Eschenbach, 13 вересня 1830(18300913) — 12 березня 1916) — баронеса, австрійська письменниця, майстер реалістичної прози. Починала з романтичних творів.[5]

Біографія

Народилась у Моравії, у замку Здіславіц, розташованому біля Кромержижу (Чехія). Вона втратила матір в ранньому дитинстві, але отримала добре виховання від двох мачух. У 1848 році вона вийшла заміж за австрійського капітана, який згодом отримав звання фельдмаршала, Моріца фон Ебнер-Ешенбах, і проживала спочатку у Відні, а потім в Клостербруці, де служив її чоловік, а після 1860 роки знову у Відні. Шлюб був бездітним, і талановита дружина шукала розради в літературній творчості. У своїх зусиллях вона отримала допомогу і підтримку від поета Ґрильпарцера і драматурга Елігія-Франца Йозефа Мюнх-Беллінггаузена.

З нагоди сімдесятиріччя Ебнер-Ешенбах університет Відня надав їй ступінь почесного доктора філософії.

Творчість

Ебнер-Ешенбах дебютувала як драматург, написавши п'єсу «Марія Стюарт у Шотландії», що 1860 року була поставлена німецьким співаком і режисером Едуардом Деврієнтом у театрі в Карлсруе. Вона написала також трагедію «Марі Ролан», одноактну драму «Доктор Ріттер» та драми «Фіалки» і «Невтішна», що не мали значного успіху. В подальшому її драматичні твори були забуті. Після невдалих спроб в області драми, вона знайшла свою справжню сферу в оповіданні.

Її першим прозовим твором було «Die Prinzessin von Banalien» (1872 г.), сатиричної казки, зробив мало враження; але «Дві графині» (1885), оповідання про австрійське вище суспільство, було зустрінуте публікою з вражаючою прихильністю. Її інші роботи включають «Казки села і замку», «Дитина парафії» (1887); «Суперник»; «Афоризми» (1880); і «Притчі, оповідання та вірші» (1892); 'Маргарета' (1891 г.); «Три новели» (1892 г.); «Стара школа» (1897) та інші.

Зібрання її творів були опубліковані в 1893—1911 роках.

Критики початку 20 століття віддавали їй перше місце серед німецьких письменниць її доби, відзначали елегантність стилю Ебнер-Ешенбах, її гострий розум і віртуозне зображення характерів героїв творів.

Українські переклади

Українською мовою окремі твори Ебнер-Ешенбах перекладали Осип Маковей,[6] І. Карбулицький[7] На початку 20 століття у «Промені» були надруковані її твори «Розійшлись», «Без попередньої школи» (1904. — Ч. 21), «Богохулець» (1904. — Ч. 23) у перекладі І. Карбулицького.[8] Відомий переклад принаймні одного вірша Ебнер-Ешенбах, зроблений О. Лятуринською.[9][10]

Література

Примітки

  • Baumgartner M. 23 // Der Verein der Schriftstellerinnen und Künstlerinnen in WienBöhlau Verlag, 2015. — ISBN 978-3-205-20168-7, 978-3-205-79702-9 — doi:10.7767/9783205201687
  • Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  • Blumesberger S. Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen — 2014. — Vol. 1. — S. 235–243. — ISBN 978-3-205-78552-1
  • Австрія. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Всесвіт. № 11-12. — К., 2006. С. 161.
  • Щасливий у праці: збірник праць і матеріалів на пошану Федора Погребенника з нагоди 70-річчя від дня його народження / укладачі: В. Погребенник, М. Жулинський [та ін.]. — К. : Криниця, 2000.
  • О. Павлюк. Буковина: визначні постаті, 1774—1918. — Золоті літаври, 2000. С. 143.
  • Юрій Шевельов. Після «Княжої емалі». // «Сучасність»[недоступне посилання з липня 2019], 1982, No. 4-5 — Мюнхен.
  • Шерех Ю. Третя сторожа: Літ. Мистецтво. Ідеології. — К.:Дніпро, 1993. С. 453. ISBN 5-308-01270-5.
  • 🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosБрати КапрановиСпеціальна:ПошукUkr.netНові знанняЛіга чемпіонів УЄФАХ-69Файл:XVideos logo.svgСлобоженко Олександр ОлександровичPornhubЧернігівYouTubeУкраїнаЛунін Андрій ОлексійовичІскандер (ракетний комплекс)Шевченко Тарас ГригоровичATACMSДень працівників пожежної охорониВірастюк Василь ЯрославовичВікторія СпартцАлеппоFacebookГолос УкраїниКиївПетриченко Павло ВікторовичДуров Павло ВалерійовичСексФолаутТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиTelegramНаселення УкраїниГай Юлій ЦезарЛеся УкраїнкаОхлобистін Іван ІвановичOLXДруга світова війнаЗагоризонтний радіолокатор