Медична термінологія

мова у галузі медицини для точного опису людського тіла, включно з його складовими, процесами, умовами, які впливають на нього, та процедура

Медична термінологія — це мова, яка використовується для точного опису людського тіла: усіх його компонентів, процеси, умови, що на нього впливають, і процедури, що виконуються з ним. Медична термінологія використовується в галузі медицини.

Медична термінологія має регулярну морфологію, однакові префікси та суфікси використовуються для додавання значень до різних коренів.[1] Корінь терміна часто відноситься до органу, тканини або стану. Наприклад, у розладі, відомому як гіпертензія, префікс «гіпер-» означає «високий» або «перевищений», а корінь слова «тензія» — «напруга» стосується тиску, тому слово «гіпертонія»[2] або «гіпертензія» визначає аномально високий кров'яний тиск.[3]Корені, префікси та суфікси часто походять від грецької чи латинської мови.[4] Ця регулярна морфологія означає, що коли вивчено достатню кількість морфем, стає легко зрозуміти дуже точні терміни, складені з цих морфем. Значна частина медичної мови — це анатомічна термінологія, що стосується назв різних частин тіла.

Обговорення

Для формування або розуміння кореня слова необхідно базове розуміння термінів і вихідної мови. Наука про походження слів називається етимологією. Наприклад, якщо потрібно було утворити слово для вказівки на стан нирок, є два первинні корені — один з грецької (νεφρός nephr(os)) і один з латинської (ren(es)). Ниркова недостатність є станом нирок, а нефрит (лат. nephritis) також є станом або запаленням нирок. Суфікс -ит (-itis) означає запалення, а все слово передає значення запалення нирки. Інший приклад, термін supra-renal є комбінацією префікса supra- (що означає «над») і кореня слова нирка, і все слово означає «розташований над нирками» (супраренальний). Слово «нефролог» поєднує в собі корінь слова нирки з суфіксом -олог («той, хто вивчає»), що означає «той, хто вивчає нирки».

Утворення множини, як правило, має здійснюватися з використанням правил утворення правильної форми множини в мові оригіналу. У грецькій і латинській мовах існують різні правила, які застосовуються при формуванні форми множини кореня слова. Часто такі подробиці можна знайти за допомогою медичного словника[en].

Морфологія

У медичній термінології часто використовуються слова, створені за допомогою префіксів і суфіксів у латинській і давньогрецькій мовах. У медицині їх значення та етимологія залежать від мови походження. Префікси та суфікси, головним чином у грецькій, а також у латинській мові, мають випадне -o- . Медичні корені зазвичай поєднуються залежно від мови: грецькі префікси поєднуються з грецькими суфіксами, а латинські — з латинськими. Хоч технічно вважається прийнятним створення гібридних слів, настійно бажано не змішувати різні мовні корені. Прикладами загальноприйнятих медичних слів, які змішують мовні корені, є неонатологія та квадриплегія (татраплегія).

Префікси зазвичай не вимагають подальших змін для додавання до кореня слова, оскільки префікс зазвичай закінчується на голосний або голосний звук, хоч у деяких випадках вони можуть трохи асимілюватися, а in- може змінитися на im- або syn- на sym- .

Суфікси додаються до кінця кореня слова, щоб додати значення, наприклад стан, хворобливий процес або процедура.

У процесі створення медичної термінології діють певні правила мови. Ці правила є частиною мовної механіки, яка називається лінгвістикою. Корінь слова розроблено таким чином, щоб включити голосний звук після терміна, щоб додати дію згладжування звуку слова під час застосування суфікса. У результаті утворюється новий термін із приєднаним голосним (корінь слова + голосний), який називається комбінованою формою[en]. В українській мові найпоширенішою голосною, яка використовується для утворення комбінованої форми, є буква -o-, яка додається до кореня слова. Наприклад, якщо є запалення шлунка та кишки, це буде написано як гастро- та ентер- плюс -ит, гастроентерит.

Суфікси класифікуються як такі, що потребують комбінованої форми, та такі, що не потребують комбінованої форми, оскільки вони починаються з голосної.

Див. також

Примітки

Література

Посилання