Нектарка капська
Нектарка капська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець капської нектарки | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Anthobaphes violacea (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Certhia violacea Linnaeus, 1766 Nectarinia violacea (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Некта́рка капська[2] (Anthobaphes violacea) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[3]. Ендемік Південно-Африканської Республіки. Це єдиний представник монотипового роду Капська нектарка (Anthobaphes).
Опис
Довжина птаха становить 16,5 см, з яких на хвіст припадає 8,1 см. Довжина крила становить 5,7 см. У самців голова, горло і спина яскраво-зелені, з синьо-зеленими і пурпуровими металевими відблисками. Верхня частина тіла оливково-зелена. Верхня частина грудей фіолетова, металево-блискуча, нижня частина грудей яскраво-оранжева, на животі забарвлення стає світло-оранжевим і жовтим. Хвіст чорнуватий, з видовжинеми центральними стерновими перами. У самиць верхня частина тіла оливково-зеленувато-сіра, нижня частина тіла оливково-жовтувата, живіт свілий. Крила і хвіст чорнуваті. Дзьоб чорний, довгий і вигнутий. У самців він довший, ніж у самиць. Очі темно-карі, лапи чорні. Молоді птахи подібні до самиць[4][5].
Таксономія
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис капської нектарки до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком із Мису Доброї Надії. Він використав французьку назву Le petit grimpereau a longue queue du Cap de Bonne Espérance та латинську назву Certhia Longicauda Minor Capitis Bonae Spei[6]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[7]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном[7]. Одним з цих видів була капська нектарка, для якої Лінней придумав біномінальну назву Certhia violacea[8]. У 1850 році німецький орнітолог Жан Луї Кабаніс виділив капську нектарку до монотипового роду Anthobaphes[9].
Поширення і екологія
Капські нектарки поширені на південному заході Південно-Африканської Республіки. Вони живуть у фінбоші (чагарникових заростях) і на пустищах[10][11]. Віддають перевагу заростям еріки і протеї. Живляться нектаром, комахами і павуками[12][13][14][15]. Вони є важливими запилювачами деяких видів рослин[16][17]. Сезон розмноження триває з лютого по листопад, з піком в квітні-травні. Гніздо овальне з бічним входом. в кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 13-16 днів, насиджує лише самиця. Пташенята покидають гніздо через 14–22 дні після вилуплення, однак залишаються поблизу гнізда ще 5-15 днів.
Примітки
Посилання
- Orange-breasted sunbird - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |