Ойконім

Ойко́нім (грец. οἶκος (дім) + грец. ὄνομα (ім'я)) — вид топоніма, власна назва — назва будь-якого населеного пункту, від міста до окремого будинку^[1], яку використовують для іменування населених пунктів — міст, селищ, сіл тощо. Ойконіми міського типу називають «астіонімами» (грец. ἄστυ — міський) або «полісонімами» (грец. πόλις — місто); сільського типу — «комонімами».

Ойконіми природно-географічного походження утворені від назв підвищень, низьких, відкритих, заболочених місць, географічних назв природних і штучних водних басейнів, рослинного світу^[2].

Див. також

Примітки

Література

Вибрані статті та матеріали. Т. 1. Студії з історії української мови та ойконімії / ред.: Д. Бучко, Д. Гринчишин, А. Даниленко, У. Єдлінська; Пер.: У. Єдлінська; Наукове товариство імені Шевченка. — Львів, 2011. — 467 c. — (Укр. наук. б-ка НТШ).
Гідронімно-ойконімний паралелізм в українській ономастиці (на матеріалі ономастикону Західної України) / М. М. Юрків. — Т.: Навчальна книга — Богдан, 1999. — 132 c.
Інверсійний словник ойконімів України / Д. Бучко. — Люблін, 2001. — 325 c.
Історична топоніміка: навч. посіб. / Г. В. Бондаренко, В. В. Кихтюк; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. — Луцьк, 2012. — 162 с. — (Посіб. та підруч. СНУ ім. Лесі Українки).
Назви поселень Івано-Франківщини (Бойківщина, Гуцульщина та Опілля): іст.-етимол. слов. / М. М. Габорак; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. — Івано-Франківськ: ОІППО; Снятин: ПрутПринт, 2007. — 200 c.
Ойконімія Волині: Етимол. слов.-довід. / В. П. Шульгач; ред.: І. М. Желєзняк; НАН України. Інститут української мови. — К.: Кий, 2001. — 189 c.
Ойконімія Івано-Франківської області: іст.-етимол. слов. / В. О. Яцій; НАН України. Інститут української мови. — Київ: Наукова думка, 2015. — 387 c. — (Проєкт «Наук. кн.» (Молоді вчені)).
Стратиграфія архаїчної ойконімії України: монографія / З. О. Купчинська; НАН України. Інститут української мови, Львівський національний університет імені Івана Франка, Наукове товариство імені Шевченка (Львів). — Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 2016. — 1275 c.
Топонімічний словник України: Словник-довідник / Янко М. Т. — К.: Знання, 1998. — 432 с.
Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (відапелятивні утворення): Моногр. / М. Худаш; НАН України. Інститут народознавства. — Л., 2006. — 452 c.

[1]

[2]