Парламентські вибори в Чехії 2013

вибори

Дострокові парламентські вибори в Чехії відбулися 25-26 жовтня 2013 року.

Явка виборців була помірковано низька (становила 59,48%), що спричинив однак продовжений вікенд, оскільки в понеділок 28 жовтня в Чехії державне свято — день заснування Чехословаччини і значна частина потенційних виборців пішла з дому чи то відпочити або на дачі, а також зневіра чи розгубленість виборців після політичної кризи у 2013 році та корупційні скандали ключових політичних партій.

У виборах взяли участь 23 партії, з них до парламенту пройшло сім. Найкращі передумови на солідний результат мала Соціал-демократична партія, якій прогнозували часто результат на рівні 30% і більше, однак вибори для них скінчилися набагато гірше, за партію проголосувало 1,016,829 або 20,45% виборців, що партії гарантує 50 крісел в парламенті. Сюрпризом виявився результат партії «Так 2011» другого найбагатшого громадянина Чехії, за походженням словака, мільярдера Андрея Бабиша, преференції якої поступово зростали, і досягли піку саме під час виборів: 18,65 % (47 мандатів) і вперше пройшла в парламент. Третьою найсильнішою партією виявились комуністи, за яких проголосувало 14,91 % виборців (33 мандатів). Партія неуспішного кандидата в президенти Карла Шварценберга «ТОР 09» набрала 11,99 %, що становить 26 мандатів. Праві громадянські демократи набрали 7,72 % (16 мандатів), що в партії вважають повним провалом після скандальної демісії колишнього прем'єр—міністра Петра Нечаса, коли міліція затримала його коханку Анну Надьову через те, що доручила представникам військової розвідки слідкувати за законною жінкою Нечаса. Успіхом можна вважати результат партії «Усвіт прямої демократії» Томіо Окамура, яка набрала 6,88 % голосів (14 мандатів) і вперше проходить в парламент, хоча вже брала участь в попередніх виборах. В її лавах балотувалося кілька членів партії «Справи громадські», яка пов'язана з корупційним скандалом її лідера Віта Барти. В лави парламенту повернуться представники Християнсько-демократичного союзу — Чехословацької народної партії, за яку проголосувало 6,77 % виборців (14 мандатів).

Поза межами парламенту опинилась Партія зелених (3,19 %), Чеська піратська партія (2,66 %), Партія вільних громадян (2,46 %), і пропрезидентська «Партія громадянських прав — Земановці» (1,51 %). Інші партії набрали менше 1 % голосів

Результати

Партії та блокиГолоси%МісцяЗміни пор.
з поперед.
Чеська соціал-демократична партія1,016,82920.4550−6
ТАК 2011927,24018.6547*
Комуністична партія Чехії та Моравії741,04414.9133+7
ТОП 09596 35711.9926−15
Громадянська демократична партія384,1747.7216−37
Усвіт прямої демократії Томіо Окамури342,3396.8814*
Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія336,9706.7814+14
Партія зелених159,0253.1900
Піратська партія Чехії132,4172.6600
Партія вільних громадян122,5642.4600
Партія громадянських прав — Земановці75,1131.5100
Робітнича партія соціальної справедливості42,9060.8600
Політичний рух «Зміна»28,5920.570*
Голову нагору — виборчий блок21,2410.4200
Суверенітет — Партія здорового глузду13,5380.2700
Партія підприємців Чеської Республіки13,0410.2600
Чеська корона8 9320.1700
«ЛЕВ 21»- національні-соціалісти3 8430.0700
Актив незалежних громадян1,2370.0200
Правий блок1,2250.0200
Циганська демократична партія6090.010*
Громадяни 20114550.0000
Клуб ангажованих безпартійців2930.0000
Загалом (явка 59,48%)4,969,984100.00200
* Не брали участі у попередніх виборах
Джерело: Czech Statistical Office [Архівовано 27 вересня 2017 у Wayback Machine.](англ.)

Джерела