Соціал-демократія (Чехія)

Соціал-демократія (чеськ. Sociální demokracie, SOCDEM) — лівоцентристська соціал-демократична політична партія у Чехії. заснована в 1878 році. Перебуваючи в лівоцентристській частині політичного спектру та дотримуючись проєвропейських поглядів, вона є членом Партії європейських соціалістів, Соціалістичного інтернаціоналу та Прогресивного альянсу. Демократична академія імені Масарика є партійним аналітичним центром.

Соціал-демократія

чеськ. Sociální demokracie
Країна Чехія Чехія
Голова партії Міхал Шмарда
Спікер Їтка Павлікова
Засновник Йозеф Болеслав Пецка
Ладіслав Запотоцький
Дата заснування 7 квітня 1878
Штаб-квартира Lidový dům Hybernská 7, Прага
Ідеологія Соціал-демократія
Пан'європеїзм
Молодіжна організація Молоді соціал-демократи
Членство в міжнародних організаціях ПЄС
Соцінтерн
С&Д
ПА
Кількість членів (2022) 7539
Місць у Палаті депутатів
0 / 200
Місць у Сенаті
1 / 81
Місць у Європарламенті
0 / 21
Офіційний колір (кольори)      Пастельний червоний
Девіз Людяність замість егоїзму
Офіційний сайт socdem.cz

Історія

Діяльність у період Австро-Угорщини

Чеська соціал-демократична партія є найстаршою політичною партією в Чехії. Вона була заснована в квітні 1878 році на Бржевновському з'їзді (м. Прага) чеських соціал-демократів як складова частина Соціал-демократичної партії Австрії (входила до неї до 1893) під назвою Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія (чеськ. Českoslovanská sociálně demokratická stranu dělnická). Метою партії було проголошено поширення ідей марксизму серед чеського робітничого класу, його політичне та організаційне згуртування. В кінці XIX — початку XX ст.. партія очолювала економічні та політичні виступи чеського пролетаріату: боротьбу за 8-годинний робочий день, за загальне виборче право. У 19101911 в партії відбувся розкол на «автономістів» і «централістів» (виступали проти відокремлення чеських профспілок від загальноавтрійського профцентру, за єдність профспілкового руху в країні). У роки Першої світової війни автономісти зайняли соціал-шовіністичну позицію, співпрацюючи з урядом Габсбургів.

Діяльність у період Чехословаччини

Після створення самостійної Чехословацької держави (1918) Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія об'єдналася з основною частиною словацьких соціал-демократів і з XII з'їзду (грудень 1918) стала іменуватися Чеська соціал-демократична робітнича партія (чеськ. Československá sociálně demokratická strana dělnická, ЧСДРП).

На початку грудня 1919 року в ЧСДРП консолідувалася революційна опозиція, так звана марксистська ліва. На XIII з'їзді (25 вересня 1920) ліве крило ЧСДРП організаційно об'єдналося в Чехословацьку соціал-демократичну робітничу партію (ліву), яка стала основою створеної в 1921 Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ). За винятком 19261929, коли ЧСДРП перебувала в «лояльній опозиції», її представники (аж до 1938 року) брали участь у всіх коаліційних урядах Чехословаччини.

Після Мюнхенської угоди 1938 року керівництво ЧСДРП оголосило про саморозпуск партії, а в грудні 1938 року скликало з'їзд нової, так званої Національної партії праці (чеськ. Národní strana práce, НПП), до якої увійшли як соціал-демократи, так та і деякі члени Чехословацької національно-соціалістичної партії. У березні 1939 НПП була розпущена. Після звільнення Чехословаччини в 1945 ЧСДРП відновила діяльність. З травня 1945 стався конфлікт між прихильниками тісної співпраці з комуністами (З. Фірлінгер) і прихильників ідеологічної, політичної і організаційної самостійності (В. Майєр). 27 червня 1948, після виключення з партії правих елементів, соціал-демократи об'єдналися з комуністами на основі принципів марксизму-ленінізму і на організаційній базі КПЧ.

Сучасна партія

Після Оксамитової революції в 1989 році партія була відновлена під назвою Чехословацька соціал-демократія (чеськ. Československá sociální demokracie). Після розпаду Чехословаччини у 1993 році партія стала називатися Чеська соціал-демократична партія (чеськ. Česká strana sociálně demokratická).

Після парламентських виборів 1998 року, партія отримала більшість місць, але не змогла сформувати коаліційний уряд. В результаті, партія сформувала уряд меншості, який очолив лідера партії Мілош Земан. У зв'язку з цим соціал-демократи уклали, так званий, «опозиційний договір» з Громадянською демократичною партією, що опинилася на другому місці за кількістю голосів виборців, яка зобов'язалася не блокувати роботу уряду меншини.

Партія перемогла на виборах 2002 року, отримавши 70 із 200 представників в Палаті депутатів Чехії. Голова партії — Володимир Шпідла став прем'єр-міністром. Він очолив коаліцію з двома іншими невеликими партіями — Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія і Союз свободи — Демократичний союз до своєї відставки в 2004 році, після поразки ЧСДП на виборах до Європарламенту.

З 26 червня 2004 до 26 квітня 2005 року партію очолював Станіслав Гросс, який займав посаду прем'єр міністра. Гросспішов у відставку після скандалу, що виникла через його нездатність пояснити джерело фінансових ресурсів, що використовувалися для оплати свого будинку. З 2006 року партію очолює Іржі Пароубек.

На виборах 2 і 3 червня 2006 року партія отримала 32,3% голосів і 74 з 200 місць. Вибори викликали тупикову ситуацію, так як у правих (з Партією зелених) і лівих партій було по 100 місць. Тупик був зламаний, коли два депутати ЧСДП — Мілош Мелчак і Міхал Поханка утрималася при голосуванні про довіру урядові соціал-демократів, що дозволило коаліції Громадянських демократів (ODS), Християнських демократів (KDU–ČSL) і Партії зелених (SZ) утворити уряд.

18 березня 2011 головою партії був обраний Богуслав Соботка.

Логотипи

Результати виборів

Вибори в Цислейтанії

Вибори до Імперської Ради

ВибориГолосів%Місць+/–Уряд
1907389,9608.5 (#6)
22 / 516
22Опозиція
1911357,2347.9 (#4)
25 / 516
3Опозиція

Вибори до Чеських земських зборів

ВибориГолосів%Місць+/–
18959391.1 (#8)
0 / 244
0
190111,3884.7 (#6)
0 / 244
0
190839,4439.8 (#3)
0 / 244
0

Вибори в Чехословаччині

Парламентські вибори

ВибориГолосів%Місць+/–Уряд
19201,590,52025.7 (#1)
74 / 281
74Коаліція
1925632,4038.9 (#4)
25 / 300
45Коаліція
1929963,46213.0 (#2)
39 / 300
10Опозиція
19351,032,77325.7 (#1)
38 / 300
1Коаліція
19461,590,52025.7 (#1)
37 / 300
1Коаліція
1948як частина Національного фронту
23 / 300
14Блок
У 1948–1990 роках була об'єднана в КПЧ
1990342,4553.2 (#9)
0 / 150
0Без місць
1992648,1256.8 (#4)
10 / 150
10Опозиція

Місцеві вибори

Вибори до Ради Чеської землі
ВибориГолосів%Місць+/–
1928420,29812.0 (#3)
15 / 120
15
1935506,64212.7 (#3)
17 / 120
2
1946533,35115.0 (#4)
18 / 120
1
Вибори до Ради Моравсько-Сілезької землі
ВибориГолосів%Місць+/–
1928206,22912.6 (#3)
9 / 60
9
1935243,41512.9 (#2)
9 / 60
0
1946322,39716.7 (#4)
13 / 80
4
Вибори до Ради Словацької землі
ВибориГолосів%Місць+/–
192896,9017.5 (#4)
4 / 54
4
1935148,9849.9 (#3)
8 / 54
4
Вибори до Ради землі Підкарпатської Русі
ВибориГолосів%Місць+/–
19286,4122.6 (#12)
0 / 12
0
193515,4065.2 (#7)
1 / 12
1
Вибори до Чеської національної ради
ВибориГолосів%Місць+/–Уряд
1990296,1654.1 (#6)
0 / 200
0Без місць
1992422,7366.5 (#3)
16 / 200
16Опозиція

Вибори в самостійній Чехії

Вибори до Палати депутатів

ВибориГолосів%Місць+/–Уряд
19961,602,25026.4 (#2)
61 / 200
45Підтримка
19981,928,66032.3 (#1)
74 / 200
13Меншість
20021,440,27930.2 (#1)
70 / 200
4Коаліція
20061,728,82732.3 (#2)
74 / 200
4Опозиція (2006-2009)
Коаліція (2009-2010)
20101,155,26722.1 (#1)
56 / 200
18Опозиція
20131,016,82920.5 (#1)
50 / 200
6Коаліція
2017368,3477.3 (#6)
15 / 200
35Опозиція (2017-2018)
Коаліція (2018-2021)
2021250,3974.7 (#1)
0 / 200
15Без місць

Вибори до Сенату

ВибориПерший турДругий турМісць
Голосів%Голосів%ОбраноЗагалом+/–
1996559,30426.4 (#2)733,71331.8 (#2)
25 / 81
25 / 81
25
1998208,84521.7 (#3)121,70022.7 (#3)
3 / 27
23 / 81
2
2000151,94317.7 (#4)53,5039.5 (#4)
1 / 27
15 / 81
8
2002122,39718.4 (#2)224,38627.2 (#2)
7 / 27
11 / 81
4
200490,44612.5 (#3)24,9235.2 (#3)
0 / 27
8 / 81
3
2006204,57319.2 (#2)120,12722.7 (#2)
6 / 27
13 / 81
5
2008347,75933.2 (#1)459,85955.9 (#1)
23 / 27
29 / 81
16
2010290,09025.3 (#1)299,52644.0 (#1)
12 / 27
41 / 81
12
2012199,95722.7 (#1)207,06440.3 (#1)
13 / 27
48 / 81
25
2014226,23922.0 (#1)165,62935.0 (#1)
10 / 27
35 / 81
13
2016128,87514.6 (#2)55,62213.1 (#3)
2 / 27
25 / 81
10
2018100,4789.2 (#3)33,8878.1 (#6)
1 / 27
13 / 81
12
202081,1058.1 (#5)18,1754.0 (#8)
0 / 27
3 / 81
10
202243,8703.9 (#7)10,3442.2 (#9)
0 / 27
1 / 81
2

Вибори до Європейського парламенту

ВибориГолосів%Місць+/–
2004204,9038.8 (#5)
2 / 24
2
2009528,13222.4 (#2)
7 / 22
5
2014214,80014.2 (#3)
4 / 21
2
201993,6644.0 (#8)
0 / 21
2

Президентські вибори

Непрямі вибори
РікКандидатПерший турДругий турТретій тур
Голосів%РезультатГолосів%РезультатГолосів%Результат
1993Не підтримали жодного кандидата
1998Підтримали
Вацлава Гавела
13070.7Другий14652.3Переміг
2003Ярослав Буреш4617.0Вибув
Мілош Земан8330.2Вибув
Ян Сокол12846.6Другий12948.1Другий12446.6Програв
2008Ян Швейнар13814.2Другий13548.7Другий11344.8Програв
12849.1Другий14147.2Другий11144.0Програв

Прямі вибори

РікКандидатПерший турДругий тур
Голосів%РезультатГолосів%Результат
2013Їржі Дінстбір мол.829,29716.1ЧетвертийПідтримали Мілоша Земана
2018Не підтримали жодного кандидата
2023Йозеф СтржедулаЗняв кандидатуру

Регональні вибори

ВибориГолосів%Депутатів
2000344,44114.7 (#4)
112 / 675
2004297,08314.0 (#3)
105 / 675
20081,044,71935.9 (#1)
280 / 675
2012621,96123.6 (#1)
205 / 675
2016386,15015.3 (#2)
125 / 675
2020185,7144.93 (#7)
37 / 675

Муніципальні вибори

ВибориГолосів%Депутатів
19903,811,9864,961,052
199410,935,8898,71,628
199813,673,26817,544,259
200212,576,14615,574,664
200618,021,85516,614,331
201017,746,79919,684,584
201412,521,61312,653,806
20185,999,3805,341,955
20222,49799

Голови партії

Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія

  1. Антонін Нємец (1904–1915)
  2. Богуміг Шмерал (1916–1917)
  3. Антонін Нємец (1917–1925)
  4. Антонін Гампл (1925–1938)

Чехословацька соціал-демократія

  1. Зденєк Фірлінґер (1945–1947)
  2. Богуміл Лаушман (1947–1948)

Чехословацька соціал-демократія у вигнанні

  1. Блажей Вілім (1948)
  2. Вацлав Маєр (1948–1972)
  3. Вілем Бернард (1972-1989)
  4. Карел Грубий (1989–1990)

Чехословацька соціал-демократія

  1. Славомір Клабан (1989–1990)
  2. Їржі Горак (1990–1993)

Чеська соціал-демократична партія

  1. Мілош Земан (1993–2001)
  2. Владімір Шпідла (2001–2004)
  3. Станіслав Ґросс (2004–2005)
  4. Богуслав Соботка (2005–2006, в.о.)
  5. Їржі Пароубек (2006–2010)
  6. Богуслав Соботка (2011–2017)
  7. Мілан Хованець (2017–2018, в.о.)
  8. Ян Гамачек (2018–2021)
  9. Роман Ондерка (2021, в.о.)
  10. Міхал Шмарда (2021–2023)

Cоціал-демократія

  1. Міхал Шмарда (2023–)

Див. також

Посилання