Першотравенськ (селище)

Селище Першотравенськ розташоване на правому березі річки Хомори, за 13 км від залізничної станції Понінка та 16,5 км від залізничної станції Полонне^[4][5].

За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення становила 3580 осіб, з них українців — 2854, росіян — 158, німців — 22, євреїв — 279, поляків — 239, інших — 28^[6]. У 1973 році було 780 домоволодінь з населенням — 4400 осіб^[4], у 2018 році населення становило 3452 особи^[7], 2022 року — 3261 особа^[1].

Селище виникло у 1898 року, за рік, у 1900 році на території села заснований завод електротехнічної порцеляни. 1910 року на заводі відбулася масова маївка, яка переросла у загальний страйк працівників. 1913 року подібний страйк тривав три дні. У січні 1918 року встановлено радянську окупацію. У 1918 році працівники заводу брали активну участь у партизанському русі^[4].

Під час Громадянської війни завод занепав. Після кількамісячної перерви – 1 травня 1918 року завод видав першу продукцію. На честь цієї події йому було присвоєно назву «Першого травня».

До 1922 року було регулярне пасажирське сполучення, що здійснювалося потягом «кукушкою».

1934 р. Токарівка була перейменована на – Першотравенськ.

Станом на 1930-ті роки попри значний вплив Голодомору, у селищі мешкало понад 85 % українців. Частина мешканців, типово для Житомирщини, має польське коріння.

Під час німецько-радянської війни 582 мешканці Першотравенська призвані до лав Червоної армії та воювали на фронтах і в партизанських з'єднаннях проти окупантів, 351 фронтовик нагороджено орденами й медалями, 63 — загинуло. Також урядовими відзнаками нагороджено 47 учасників партизанського руху. Загиблим односельцям встановлений пам'ятник^[4].

У 1988 році у Першотравенську було засновано римо-католицьку культову споруду. 1991 року — додатково костел пресвятої діви Марії — «Цариці Розарію».

В селищі діє Першотравенський ліцей Баранівської міської ради (директор Данилюк Ігор Леонтійович)^[8], будинок культури на 450 місць, бібліотека з книжковим фондом 34000 примірників, лікарня на 100 ліжок, медпункт, 12 магазинів, комбінат побутового обслуговування, відділення поштового зв'язку^[4]. Курсують автобуси.

12 червня 2020 року село увійшло до складу новоствореної Баранівської міської територіальної громади Баранівського району Житомирської області^[9]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського району (згодом — Звягельський район) Житомирської області^[10].

20 березня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Порцелянове, однак остаточне перейменування відбудеться тільки після успішного голосування у Верховній Раді^[11].

Першотравенський завод електротехнічної порцеляни, заснований Берниковим та відкритий у 1899 році^[4]. На заводі працювало понад 400 осіб — виключно жінки та діти. Діяла вузькоколiйка до залiзничної станцiї Миропіль для зручного транспортування виготовленої продукції. У травні 2003 року вузькоколійка розібрана з причин невигоди. Рейки продані частково як металобрухт та частково на шахти Донецької області.

Нині — ПАТ «Першотравенський завод електротехнічного фарфору» (вул. Парфірова, 1), що спеціалізується на виробництві високоякісних фарфорових електропатронів (Е14, Е27, Е40) та ізоляторів для електричних мереж і ліній зв'язку. Також завод випускає фарфорові світильники, керамічні ізолятори для електротранспорту, холодильних та електронагрівальних приладів, основи для розеток та запобіжники. Для виробництва продукції використовують глину з дружківського родовища, просянівський кварцевий пісок та глуховецький каолін. Загальна площа підприємства складає 52,5 тис.м². ПАТ «Першотравенський завод електротехнічного фарфору» — це один з найбільш потужних виробників подібної продукції у Східній Європі^[12].

• Іщук Олександр Сергійович (1987—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

• Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини. 1795-2006 роки: довідник / Житомирська обласна державна адміністрація, Державний архів Житомирської області; упоряд.: Р. Ю. Кондратюк та ін.; редкол.: І. О. Рафальський (голова) та ін. — Житомир : Волинь, 2007. — 620 с. — ISBN 966-690-090-4.
• Першотравенськ // Список населенных мест Волынской губернии: издание неофициальное / Волынский губернский статистический комитет. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — 219 с. (рос.)
• Першотравенськ // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Житомирська область / Ред. кол. тому: Чорнобривцева О. С. (гол. редкол.), Булкін Г. П., Бутич I. Л., Василевський А. Ф., Вахбрейт 3. Д., Гудима Н. Г., Денисенко Г. І., Зайцев В. М., Іващенко О. М., Матящук В. О., Москвін П. П., Новик М. К. (відп. секр. редкол.), Павлов О. О., Павловський А. А., Ремезов О. П. (заст. гол. редкол.), Чекарев Л. М. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 752 с.

• Першотравенськ, Баранівський район, Житомирська область. ukrssr.com.ua. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 12 квітня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.