Рух Опору (Німеччина)
Опір окремими особами або групами нацистському режиму в Німеччині в період 1933—1945 рр. Деякі з них створювали плани відсторонення Адольфа Гітлера від влади та повалення його режиму.
Визначення Рух опору в Німеччині, повинно тлумачитись не як об'єднаний рух впродовж всього часу існування Третього Рейху,[1] подібно до більш організованих Польською підпільною державою, Руху Опору в Греції, Народно-визвольної армії Югославії, Руху Опору у Франції, Руху Опору в Нідерландах, Руху Опору в Норвегії та Руху Опору в Італії. Опір в Німеччині складався зазвичай з маленьких відокремлених груп. Вони не зуміли збурити політичну опозицію. За винятком окремих нападів на нацистів (зокрема на Гітлера) або саботажів, єдиним здійсненним планом було переконання очільників Вермахту влаштувати скидання режиму, план був реалізований у 1944 році проти Гітлера.[1]
Приблизно 77 000 мешканців Німеччини було вбито від тих чи інших форм спротиву Спеціальним Судом, військово-польовими судами, народними судами і системою цивільного правосуддя. Багато з них були чиновниками, військовими або цивільними, що дозволило їм брати участь у підривній діяльності і змові. До того ж, канадський історик Пітер Хофман враховує також десятки тисяч осіб в концентраційних таборах, які або підозрюються або напевно перебували в опозиції.[2] Для порівняння, німецький історик Ганс Моммзен пише, що рух опору в Німеччині був «рухом без людей», зазначаючи, що кількість людей, які брали участь у русі опору була дуже мала.[3] Рух опору в Німеччині складався з участі як німців так і інших народів, таких як поляки — вони створювали групи опору, наприклад організацію Олімп.[4]
