Саксонія (курфюрство)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Курфюрство Саксонія (нім. Kurfürstentum Sachsen) — держава Священної Римської імперії, заснована (після здобуття асканійським герцогством Саксен-Віттенберг від імператора Карл IV статусу курфюрства) Золотою буллою 10 січня 1356 року. [1]Охоплювала територію близько 40 000 км². [2]Після згасання династії Асканія його передали маркграфам Мейсену з династії Веттінів у 1423 році, яка перенесла герцогську резиденцію вгору по річці Ельба до Дрездену. Після розпаду Імперії в 1806 році курфюрсти Веттіна здобули статус королівства. [3]
Історія
Курфюрство було частиною Священної Римської імперії. Володарі герцогства Саксонії здавна брали участь у виборах імператора. Після розпаду герцогства Саксонії на дрібні герцогства між ними почалась боротьба за титул курфюрста, що давав право обирати імператора. Цю боротьбу виграло герцогство Саксонія-Віттенберг (займало частину території нинішньої землі Саксонія-Ангальт). У 1356 році його володар Рудольф I отримав від імператора Карла IV титул курфюрста.
Курфюрством Саксонією правив рід Асканіїв. Династія згасла у 1422 році після смерті Альбрехта III, після чого герцогство Саксонія-Віттенберг перейшло до рук маркграфства Мейсен, а його маркграф (з династії Веттінів) отримав титул курфюрста Саксонії.
Держава Веттінів стала однією з найсильніших у Священній Римській імперії. Окрім самого Мейсенського маркграфства та Саксен-Віттенбергу, вона включала Тюрингію, пфальцграфство Саксонію та інші землі.
У 1485 році стався Лейпцизький розділ веттінських володінь між братами Ернстом й Альбрехтом. В результаті розділу Ернст (вже з 1464 року курфюрст Саксонії) отримав пов’язане із саном курфюрста герцогство Саксонія-Віттенберг зі столицею у Віттенберзі. Альбрехт отримав маркграфство Мейсен зі столицею в Дрездені та втішний титул "герцог Саксонії". Решта територій (Тюрингія, пфальцграфство Саксонія та інші) були розділені приблизно навпіл. Так виникли Ернестинська й Альбертинська гілки Веттінів.
У 1547 році імператор передав герцогство Саксонія-Віттенберг й титул курфюрста Саксонії володарю Мейсенського маркграфства Моріцу з гілки Альбертинів.
У 1806 році французький імператор Наполеон оголосив курфюрста Фрідріха Августа III королем Саксонії, в результаті чого Саксонія стала королівством.
Після поразки Наполеона територія колишнього герцогства Саксонія-Віттенберг перейшла до Пруссії та увійшла до провінції Саксонія, яка приблизно збігалась із сучасною землею Саксонія-Ангальт.
Територія колишнього маркграфства Мейсен зі столицею в Дрездені і звання королів Саксонії залишились в руках Альбертинської лінії й заснували традицію королівства Саксонії та сучасної землі Вільна держава Саксонія.
Володіння Ернестинської лінії на заході розпались на безліч дрібних герцогств та увійшли до складу сучасної Тюрингії.
Боротьба за існування
В 1756 році, під час Третьої Сілезької війни[en] між Пруссією та Австрією (частина Семирічної війни), Саксонія була захоплена військами прусського короля Фрідріха II, який взяв Дрезден і після облоги Пірни[en] змусив саксонську армію здатися і приєднатися до його прусської армії. Багато пізніше саксонські війська дезертирували і боролися за відновлення незалежності Саксонії. За Губертусбурзьким договором 1763 року Саксонію була відновлено як державне утворення.
Коли в 1806 році Наполеон розпочав війну з Пруссією, Саксонія спочатку об'єдналася зі своїм давнім суперником, але згодом, за Познанським договором[en], перейшла на бік Наполеона і увійшла до Рейнської конфедерації. Курфюрст Фрідріх Август III (1763–1827) формально був останнім курфюрстом Саксонії. Після розпаду Священної Римської імперії він обійняв посаду і став першим монархом короткочасного королівства Саксонія під титулом Фрідріха Августа I Саксонського.
Курфюрсти
- 1694—1733: Фрідріх-Август I (також польський король Август II)
- 1733—1763: Фрідріх-Август ІІ (також польський король Август III)
Див. також
- Саксонія (герцогство) (до 1180 року)
- Саксонія (королівство) (з XIX століття)
- Вільна держава Саксонія (нині)
Примітки
Література
- Heinrich Berghaus: Deutschland seit hundert Jahren (Leipzig 1859-62, 5 Bde.), Bd. 2 (нім.)
- Lorenz Friedrich Beck: Herrschaft und Territorium des Herzöge von Sachsen-Wittenberg (1212—1422), Potsdam, 2000, ISBN 3-932981-63-4 (нім.)
- Heinrich Kühne: «Die Askanier», Wittenberg, Drei Kastanien Verlag, 1999, ISBN 3-933028-14-0 (нім.)
- F. G. Leonhardi: Curfürstliche und Herzoglich sächsische Lande, Leipzig 1790 (нім.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саксонія (курфюрство)
