Семенівка (Мелітопольський район)

Село Семенівка розташоване за 122 км від обласного центру та 7 км від районного центру, на правому березі річки Молочна, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Тамбовка, на протилежному березі — село Вознесенка. Поруч пролягає автошлях територіального значення Т 0401. Найближча залізнична станція Мелітополь (за 6,8 км).

Про заселення території, де розташоване село Семенівка, в давнину свідчать виявлені на околиці села і села Тамбовки залишки двох поселень бронзової доби (II тисячоліття до н. е.) і одного — скіфського часу (V—IV ст. до н. е.).^[1][2]. Семенівка (Сорокове) засноване 1813 року переселенцями із сіл Чернігівки та Андріївки Бердянського повіту. Згодом сюди прибуло декілька сімей з Дніпровського повіту, а також з Малої Білозерки Мелітопольського повіту. У 1830—1832 роках в селі оселилися державні селяни з Миргородського повіту Полтавської та Бєлгородського повіту Харківської губерній, а у 1850-х роках — з Курської та Орловської губерній.

Населення займалося переважно тваринництвом: розводили коней, овець і велику рогату худобу, а також вирощували пшеницю. У 1841 році в селі провели перший переділ землі на 493 ревизские душі, на кожну з яких довелося по 11,5 десятини, включаючи садибу, ріллю і толоку. Культура землеробства була низькою. Селяни збирали в середньому по 16-20 пудів зерна з десятини.

За народними переказами, назва села Сорокове походить від місця заснування — сорокової дільниці. З 1850-х років переселенці з Орловської губернії стали називати його Семенівкою на честь рідного села на батьківщині. Ця назва й була офіційно затверджена у 1870 році.

Станом на 1886 рік у селі Терпіннівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії мешкало 1658 осіб, налічувалось 224 домогосподарств, існували православна церква, школа та лавка^[3].

Наприкінці XIX — початку XX століть в Семенівці діяли чотири школи — дві церковноприходські та дві школи грамоти. У 1875 році відкрита бібліотека, що налічувала 1,2 тис. книг. Напередодні Першої світової війни в Семенівці налічувалося 400 домогосподарств і проживало 3 546 мешканців.

У радянські часи в Семенівці існував колгосп «Шлях Леніна».

16 грудня 2015 року Семенівська сільська рада, на виконання закону про декомунізацію перейменувала сім вулиць і три провулка: вулиця і провулок Жовтневий перейменовані в Михайлівський, а вулиця і провулок Червонофлотський — Дружби. Також громада ухвалила рішення про демонтаж пам'ятника Леніну, який невдовзі і було демонтовано^[4]. У квітні 2018 року вулиця Пролетарська перейменована в вулицю Мелітопольську^[5].

27 травня 2019 року село стало адміністративним центром новоутвореної Семенівської сільської громади.

• ПП «Агротехполіс».
• ФГ «ВВМ».
• Садиба Єліфіренко (надає послуги в галузі сільського зеленого туризму)^[6].

• Середня загальноосвітня школа. Крім дітей з Семенівки, в школу приїжджають учні з сіл Семенівської сільської громади — Обільного, Тамбовки й Рівного. У 2012 році для підвезення дітей школа отримала шкільний автобус^[7]. 20 жовтня 2016 року Семенівська школа відзначила 50-річний ювілей від дня заснування^[8].
• Фельдшерсько-акушерський пункт.
• Бібліотека. У 2012 році було відкрито нове приміщення бібліотеки^[9]
• Будинок культури.^[10]
• Храм архангела Михаїла. Підпорядкований Запорізька єпархія УПЦ УПЦ МП^[11]

• Григоров Віктор Федорович — уродженець села, український живописець-монументаліст, заслужений діяч мистецтв України (1993)^[12].

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

• Семенівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
• Погода в селі Семенівка
• Карта села Семенівка (Мелітопольський район)
• Інститут історії України, 8 червня 1939