Собінов Леонід Віталійович
Леоні́д Віта́лійович Со́бінов (нар. 26 травня (7 червня) 1872, Ярославль — 14 жовтня 1934, Рига) — російський співак, ліричний тенор. Один з найвидатніших російських тенорів.
| Собінов Леонід Віталійович | |
|---|---|
| рос. Леони́д Со́бинов | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 26 травня (7 червня) 1872[1] |
| Місце народження | Ярославль, Російська імперія[2][3] |
| Дата смерті | 14 жовтня 1934[2][1][…] (62 роки) |
| Місце смерті | Рига, Латвійська Республіка[5][3] |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Роки активності | з 1897 |
| Громадянство | Російська імперія, РРФСР і СРСР |
| Професії | оперний співак, адвокат |
| Освіта | Юридичний факультет Московського державного університетуd |
| Співацький голос | тенор |
| Інструменти | вокал[d] |
| Нагороди |  |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
З 1897 соліст Великого Театру; співав у трупі М. Садовського (у Москві, 1891) партії: Андрія («Запорожець за Дунаєм») і Петра («Наталка Полтавка»); 1906 концертував в Україні і виступав у Київській Опері (антреприза М. М. Бородая); 1918 — 1919 був головою Всеукраїнського Музичного Комітету та мистецьким керівником Київського оперного театру. В 1919 працював в Київському оперному театрі «Музична драма». На гастролях в Україні (1927—1928) співав свої партії українською мовою: Льоєнґріна (в однойменній опері Р. Ваґнера), Ленського («Євгеній Онєґін» П. Чайковського) та Левка («Майська ніч» М. Римського-Корсакова). З цього приводу Леонід Собінов згадував: «Майже весь сезон проспівав в Україні і співав українською. Уявіть: звучить поетично, красиво і легко».
Леонід Собінов у 1934 році відвідав сина, який жив на еміграції в Латвії (син брав участь у боях проти Червоної армії на боці білогвардійців і тому, звісно, не міг жити в сталінській Московії). По дорозі від сина Л. Собінов помер недалеко від Риги; є підозра, що він був отруєний за наказом Сталіна, оскільки по прибуттю тіла в Москву, розтин тіла не дозвлили провести.
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собінов Леонід Віталійович
Література
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.71
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
 | Це незавершена стаття про співака. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
