Софт-рок

Середина-кінець 1960-х років

Зовнішні відеофайли
ранній софт-рок
	Bee Gees, "I started a joke" 1964 (запис 1968)
	The Beatles "Here, There and Everywhere", 1966
	Кет Стівенс, "I love my dog", 1967

Більш м'які звуки в рок-музиці можна було почути в піснях середини 1960-х років, таких як «A Summer Song^[en]» гурту Chad & Jeremy (1964), «Here, There and Everywhere^[en]» гурту The Beatles^[3] і «I Love My Dog^[en]» Кета Стівенса (обидва з 1966 р.)^[4].

До 1968 року найпоширенішим був хард-рок. З кінця 1960-х років рок-музика зазнає поділу на м'який і хард-рок^[5], причому обидва стали основними радіоформатами в США.^[6] Серед виконавців софт-року кінця 1960-х: гурт Bee Gees^[7], чия пісня «I Started a Joke» була синглом номер один у кількох країнах; Ніл Даймонд з хітом 1969 року «Sweet Caroline», Hollies з їхнім топ-10 хітом у США та Великій Британії «He Ain't Heavy, He's My Brother» та Елтон Джон з піснею «Skyline Pigeon».

Початок 1970-х років

Наприкінці 1960-х і на початку та в середині 1970-х хіт-паради «Hot 100» і «Easy Listening» знову стали схожими, коли звучання більшості музичних творів, що транслювались на топових радіостанціях знову почало пом'якшуватися.

Серед найвідоміших виконавців того часу — гурти Bread,^[8][9] Карлі Саймон, Керол Кінг, Кет Стівенс, Джеймс Тейлор,^[10] Лобо та Гілберт О'Салліван, Енн Мюррей, Джона Денвера, Баррі Манілоу і Барбра Стрейзанд, У 1973 році Пол Маккартні та Wings зайняли перше місце в США з піснею " My Love ", яка також посіла перше місце в чартах Adult Contemporary як у США, так і в Канаді.

Середина-кінець 1970-х

Софт-рок досяг свого комерційного піку в середині та наприкінці 1970-х із такими групами, як Toto, England Dan & John Ford Coley, Air Supply, Seals and Crofts, America та реформований Fleetwood Mac, чий альбом Rumors (1977) був найпродаванішим за десятиліття.^[11]

У 1975 році Денверська станція KIMN-FM представила формат mellow rock. Програмний директор Скотт Кеньйон в інтерв'ю журналу Billboard так охарактеризував цей формат: "Фільм Майкла Мерфі " Wildfire « є чудовим прикладом; він нагадує Колорадо, можна сказати, що він родом із цієї частини країни. Звучить звук Скелястих гір… найкращий опис — м'який рок. Візьміть таку музику і перетворіть її на станцію, що звучить у Колорадо».^[12]

До 1977 року деякі радіостанції, зокрема нью-йоркська WTFM і WYNY, що належить NBC, перейшли на формат суцільного софт-року.^[13] Чиказький WBBM-FM прийняв гібридний формат софт-рок/альбомний рок у 1977 році та був відомий як «Soft Rock 96», представляючи «М'який звук Чикаго». Через п'ять років вони перейшли до формату топ-40 «Гарячих хітів».^[14]

У середині та наприкінці 1970-х серед відомих софт-рок виконавців — Біллі Джоел, Елтон Джон, гурти Jefferson Starship, Chicago, Toto, Boz Scaggs, the Alessi Brothers, Michael McDonald, Paul Davis, Eric Carmen, the Doobie Brothers, Alan Parsons Project, Captain & Tennille, Hollies і Dr. Hook .

1980-ті роки

На початку 1980-х років радіоформат зазнав певних змін і в англомовному середовищі став відомим як «adult contemporary» або «adult album alternative» — менш відвертий формат у порівнянні з попереднім.^[15] Софт-рок все ще користувалися успіхом у таких виконавців, як Шина Істон, Амброзія, Лайонел Річі, Крістофер Кросс, Ден Хілл, Джино Ванеллі, Лео Сейєр, Air Supply, Хуліо Іглесіас і Берті Хіггінс .

1990-ті роки

Зовнішні відеофайли
софт-рок 1990-х
	Genesis, "Hold On My Heart"
	Р.Маркс, "Now & Forever"
	Ерік Клептон, "Tears In Heaven"

У 1990-х роках софт-рок грали переважно гурти, що стали відомими у попередні десятиліття. Серед відомих композицій — сингли «Hold on My Heart» гурту Genesis (1992)^[16], «More Than Words»^[17] гурту Extreme (1991)^[18][19][20], «Tears in Heaven» Еріка Клептона^[21][22][23], «Now and Forever» Річарда Маркса (1994)^{[24][25][26][27][28]} та інші. З'явилися і нові гурти та виконавці, такі як данський гурт Michael Learns to Rock^[29] та австралійська група Southern Sons.^[30]