Стан спокою або гіпобіоз — стан зниженої функціональної активності живих організмів, зумовлений факторами середовища (низькою й високою температурою, відсутністю вологи тощо), при зберіганні їхньої високої життєздатності[1][2][3]. Після відновлення нормальних умов для існування організмів поновлюється активна діяльність усіх його функціональних систем.
Ці адаптаційні пристосування до умов навколишнього середовища рослин і тварин, закладені в анатомо-фізіологічній, молекулярно-генетичній і біохімічній особливостях будови[4]. Поняття гіпобіоз застосовують як узагальнюючий термін щодо таких явищ, як гіпотермія, сплячка, діапауза тощо. Глибокий гіпобіоз може перейти в анабіоз. Розрізняють природний гіпобіоз — стан, що спостерігається при певних умовах у різноманітних тварин і штучний — застосовують в експериментальній біології та різноманітних областях хірургії.
Діапауза є інтелектуальною стратегією, яка зумовлена генотипом тварин. Діапаузи є поширеним явищем серед комах, що дозволяє їм призупинити розвиток між осінню і весною. У ссавців, таких як сарна, спостерігається ембріональна діапауза, при якій затримка в часі прикріплення ембріона до матки гарантує, що потомство народиться навесні, коли умови є найсприятливішими[джерело?].
Літня сплячка
Літня сплячка є прикладом непрямого спокою у відповідь на дуже спекотні або сухі умови. Це явище поширене в безхребетних (садові равлики та черв'яки), але також зустрічається і в інших тварин, таких як дводишні.
Зі зниженням вологості ґрунту дощові черви переходять в стан гіпобіозу, який проявляється у зниженні метаболічних процесів, побудові діапаузних камер та виведенні з травного тракту його вмісту (хімусу)[5].
Рослини
Під час зимового спокою, у рослин метаболізм практично зупиняється через низькі температури, що уповільнює хімічну активність
Енергетична функція мітохондрій за гіпобіозу / Хижняк С. В., Войціцький В. М., Мельничук С. Д. — Київ : Компринт, 2016. — 191 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 163—188. — ISBN 978-966-929-375-6
