Східна Ява

Серія великих вулканів перетинає територію провінції із заходу на схід; найвищий серед них — Семеру (3 676 м над рівнем моря), вулкан Арджуно має висоту 3 339 м . Вулканічні гори утворюють нагірну зону, що є перешкодою для сполучення. Відкриті долини, шириною приблизно 30-50 км кожна, здебільшого вкриті уламками вулканічних порід, відокремлюють вершини. Родючість ґрунтів поповнюється вулканічною лавою та попелом. Уривчаста серія плато розташована на південь від вулканічних гір і тягнеться на більше ніж 160 км вздовж південного узбережжя. Північний бік поясу вулканічних гір включає гори Капур Утара; ці вапнякові вершини тягнуться на схід до острова Мадура й контрастують із високо родючою північною прибережною частиною провінції.

Утворення розривів і складчастість спричинили спрямування багатьох річок на північ. Басейні річок Соло та Брантас заходять глибоко в південні гори. Інші важливі річки провінції — Мадіун у західно-центральній частині та Сампеян на південному сході.

Гористий регіон (за винятком східної частини) має багату рослинність з тикових, хвойних, ебенових дерев, бетелевої пальми (Areca catechu), дубів та кленів, казуаринових. Річкові басейни межують із густими хащами бамбуку та береговими низинами.

Сільське господарство — основне джерело засобів існування для місцевого населення. Основний урожай приносить рис, його вирощують на терасах. На схилах гір та прибережних рівнинах також вирощують каучукові дерева, тютюн, цукровий очерет, каву, чай, копру, кукурудзу, маніок, спеції. Капок та хінне дерево вирощують на високогірних плато.

Промисловість включає підприємства суднобудування, збирання автомобілів, виробництва тканин, виробів з металу, шкіри та гуми, нафтопродуктів, транспортного устаткування, паперу, скла, хімікатів, харчових продуктів, напоїв та цигарок. Нафтоочисний завод розташований у Вонокромо (Сурабая), завод добрив — в Ґресіку.

Мережа автомобільних доріг та залізниць з'єднує Сурабаю з усіма іншими найбільшими містами провінції: Пасуруан, Проболінго, Маланг, Блітар, Кедірі, Мадіун, Моджокерто.

Яванці та мадурці — найбільші етнічні групи провінції. Тут проживає також невелика кількість балійців, індійців та китайців.

Етнічний склад населення провінції, за даними перепису населення 2000 року^[5], був таким:

Осинги, бавеанці та тенгери зазвичай уважаються субетносами яванців.

Майже всі жителі провінції сповідують іслам. За даними перепису населення 2010 року тут проживало 36 113 396 мусульман (96,4 % населення); серед інших найбільше було християн — 872 671 осіб (2,3 % населення)^[4].

Ранні індуїстські та буддійські цивілізації залишили багато печер, храмів, зображень богів у різних місцях на території провінції.

До складу провінції входять 29 округів та 9 муніципалітетів (міст):

• East Java. Province, Indonesia [Архівовано 26 квітня 2020 у Wayback Machine.]. Encyclopædia Britannica (англ.)

Це незавершена стаття з географії Індонезії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.