Тернопільська дирекція залізничних перевезень

одна з п'яти дирекцій Львівської залізниці.

Тернопільська дирекція залізничних перевезень — одна з п'яти дирекцій Львівської залізниці.

Тернопільська дирекція залізничних перевезень (ДН-2)
Тип Список дирекцій Укрзалізниці і підприємство
Спеціалізація Здійснення перевезень пасажирів, вантажу, вантажобагажу та пошти у визначеному регіоні
Попередник(и) Тернопільське відділення Львівської залізниці
Засновник(и) «Укрзалізниця»
Штаб-квартира Тернопіль, проспект Степана Бандери, 6[1]
Територія діяльності Україна Україна, Тернопільська область, частини Івано-Франківської, Львівської областей
Філії Регіональна філія «Львівська залізниця»
Ключові особи Гавура Микола Йосипович
Продукція Транспортні послуги
Послуги Послуги внутрішньодержавних перевезень вантажів, обслуговування пасажирів і надання послуг пасажирам
Холдингова компанія Львівська залізниця
railway.lviv.ua/railway/dn-2/
CMNS: Тернопільська дирекція залізничних перевезень у Вікісховищі

Історія

12 грудня 1870 року залізниця сполучила Тернопіль (залізничний вокзал) зі Львовом.

Приймальна комісія дійшла до висновку, що магістраль Золочів — Тернопіль можна відкрити для товарних перевезень і обмежено для пасажирських. Її протяжність була 64,43 км. Вартість будівництвва 1 км — 102 тисячі 713 золотих ринських. Будувала акціонерна компанія «Цісарсько-королівської привілейованої галицької залізниці Карла-Людовіка». Її відкрито 22 грудня 1870 року для товарних перевезень, 1 серпня 1871 — для пасажирських, а 4 жовтня 1871 року відкрито лінію Тернопіль — Підволочиськ.

Залізниця через Тернопіль сполучала Австрію з Російською імперією.

До початку Першої світової війни пролягла розгалужена мережа залізниць: Тернопіль — Копичинці — Гримайлів, Тернопіль — Великі Бірки — Скалат — Гримайлів, Тернопіль — Чортків — Заліщики, Тернопіль — Копичинці — Бучач, Чортків — Іване-Пусте.

У 19151916 роках прокладено Гусятинську військово-стратегічну залізницю. Устаткування для будівництва колій замовляли на фабриках і заводах Австро-Угорщини, Великої Британії, Німеччини. Основними акціонерами були держава, частково комунальні осередки, місцева влада і приватні особи.

З 1925 року власник — підприємство «Польська державна залізниця». Залізничні лінії Тернопільщини належали до Львівської та Станіславської дирекцій. Від грудня 1939 року: діяли Тернопільське відділення Львівської залізниці, згодом — відділок, нині — Тернопільська дирекція залізничних перевезень Львівської залізниці.

У 1985 році Тернопільська дирекція об'єднана із Львівською дирекцією. 1993 року відбулося відновлення Тернопільської дирекції зі складу Львівської, яку скасували через складність управління персоналом і експлуатаційною роботою. У 1993 році річне навантаження складало 55 325 вагонів на рік (за 2018 рік — 78 667 вагонів) і тоді штат був більший на 259 працівників. Порівняно із 2007 роком обсяги роботи зросли у декілька разів (у 2007 році навантаження було 28 426 вагонів/рік, 2018 року — 78 667 вагонів/рік), а штат зменшився на 137 чоловік. Відповідно, виросла продуктивність праці, зокрема, щодо рівня 2007 року виконана на 118,5 % та щодо показників до 2017 року — 121,6 %. На дирекції не перший рік підтверджуються динаміка збільшення навантаження і вивантаження вантажів.

У лютому 2019 року постало питання щодо реорганізації Тернопільської дирекції і об'єднання її з Львівською дирекцію, що спричинило соціальну напругу серед працівників залізничного транспорту, на думку яких, об'єднання дирекцій не дасть очікуваного ефекту і вагомого внеску щодо покращення функціонування залізничного транспорту в Тернопільському регіону і призведе до негативного впливу на роботу залізничного транспорту[2].

Структура

Тернопільська дирекція Львівської залізниці обслуговує Тернопільську область та невелику ділянку східної частини Львівської області. Центром дирекції є Тернопіль. Лише 30 % дільниць є двоколійними та електрифікованими, решта — одноколійні неелектрифіковані.

Станції

Основні станції Тернопільскої дирекції залізничних перевезень
СтанціяФотоРік відкриття
Тернопіль 1870
Золочів 1870
Підволочиськ 1871
Ланівці 1915
Копичинці1884
Чортків 1896
Заліщики 1898

Приміські перевезення

Обслуговування перевезень забезпечують локомотивні та моторвагонні депо. Основні напрямки приміських перевезень:

У Тернополі розклад руху приміських поїздів узгоджений, тож транзитні пасажири мають можливість здійснювати пересадки на інші поїзди у потрібному напрямку. Наприклад, є можливість здійснити пересадку з поїзда Волочиськ — Тернопіль (прибуття о 07:03) на поїзд Тернопіль — Зборів (із відправленням о 07:07) непотрібна, бо ці рейси виконує одна й та сама електричка.

Див. також

Примітки

Література

Посилання