Транслейтанія
Транслейтанія (нім. Transleithanien, угор. Lajtántúl, словац. Zalitavsko, пол. Zalitawia, укр. Залитавщина, італ. Transleithania) — назва земель угорської корони у складі двоєдиної Австро-Угорщини. Утворена в результаті угоди 1867 р. і проіснувала до 1918 р. — року розпаду країни. Площа Транслейтанії на 1880 рік становила 325 411 км², з населенням 15,642,102 в 1880 та 20,886,487 в 1910 році.
| Транслейтанія нім. Transleithanien угор. Lajtántúl словац. Zalitavsko | |||||||||||||
| Австро-Угорщина | |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| Девіз Regnum Mariae Patrona Hungariae[1] | |||||||||||||
| Гімн Himnusz Hymn | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Столиця | Будапешт 47°28′ пн. ш. 19°03′ сх. д.H G O | ||||||||||||
| Мови | німецька, угорська, хорватська, сербська, румунська, словацька, італійська, українська | ||||||||||||
| Релігії | Католицизм, Протестантизм, Православ'я, Юдаїзм, Унітаріанство | ||||||||||||
| Форма правління | Конституційна монархія | ||||||||||||
| Імператор | |||||||||||||
| - 1867–1916 | Франц Йосиф I | ||||||||||||
| - 1916–1918 | Карл I | ||||||||||||
| Прем'єр-міністр | |||||||||||||
| - 1867–1871 | Андраші Дюла | ||||||||||||
| - 1918 | Карої Міхай | ||||||||||||
| Законодавчий орган | Угорський парламент | ||||||||||||
| Історичний період | Неоімперіалізм | ||||||||||||
| - Австро-угорський компроміс | 30 березня 1867 | ||||||||||||
| - Розпад Австро-Угорщини | 31 жовтня 1918 | ||||||||||||
| - Шенбруннська декларація | 11 листопада 1918 | ||||||||||||
| - Скасування монархії | 12 листопада 1918 | ||||||||||||
| Площа | |||||||||||||
| - 1918 | 328 660 км2 | ||||||||||||
| - 1890 | 325 411 км2 | ||||||||||||
| Населення | |||||||||||||
| - 1918 | 15 642 102 осіб | ||||||||||||
| Густота | 47,6 осіб/км² | ||||||||||||
| - 1890 | 17 349 398 л. | ||||||||||||
| Густота | 53,3 осіб/км² | ||||||||||||
| - 1900 | 19 254 559 осіб | ||||||||||||
| Густота | 59,2 осіб/км² | ||||||||||||
| - 1910 | 20 886 487 осіб | ||||||||||||
| Густота | 64,2 осіб/км² | ||||||||||||
| Валюта | Ґульден (1867–1892) Крона (1892–1918) | ||||||||||||
| |||||||||||||
| Сьогодні є частиною |  Австрія Хорватія Угорщина Польща Румунія Сербія Словаччина Словенія Україна | ||||||||||||
| |||||||||||||
.svg)
.svg)
Назва
Латинська назва Транслейтанія позначає землі, розташовані на східному боці (буквально: «по той бік», якщо дивитися з боку Австрії) річки Лейти, на противагу Цислейтанії, королівствам і землям, представленим в Рейхсраті і розташованим на захід від річки.
Адміністративно-територіальний поділ
16.Угорське королівство
17.Королівство Хорватія і Славонія
У складі Транслейтанії виділяли:
- Угорське королівство, що включало територію колишнього Західного (габсбургського) угорського королівства і з'єднане з ним в результаті унії Велике Герцогство Трансильванське
- Вільне портове місто Фіуме (сучасне Рієка)
- Королівство Хорватія і Славонія.
Транслейтанія ділилася на комітати (угор. vármegye) і міста на правах регіонів (угор. törvényhatósági jogú város), комітати ділилися на міста (угор. város) і муніципалітети (угор. község).
Представницький орган комітату, комітатські збори (угор. vármegyei közgyűlés), обиралося населенням. Виконавчий орган регіону, губернатор (угор. alispán), обирався комітатськими зборами. Центральна влада була представлена представниками угорського короля (угор. főispán), який призначався монархом за пропозицією міністра внутрішніх справ.
Представницький орган муніципалітету або міста, муніципальна рада (угор. községi képviselők) (в містах — міська рада (угор. városi képviselők)), обирався населенням. Виконавчий орган муніципалітету, мер (угор. polgármester), обирався муніципальною радою.
