Трибунал
Трибуна́л (від лат. tribunal — підвищення для магістрата, «крісло») — назва спеціальних судів у деяких країнах (наприклад, адміністративний, конституційний, військовий) або спеціальних міжнародних судових органів (наприклад, Нюрнберзький міжнародний трибунал, Міжнародний трибунал ООН з морського права).
Історія
У Давньому Римі — чотирикутне підвищення з каменю, землі або дерева, влаштоване для посадових осіб, які чинили суд. Спочатку був лише один трибунал. Після збільшення кількості преторів, які чинили суд, була збільшена і кількість трибуналів. Всі вони розміщувалися на форумі. Пізніше засідання у непогожі дні переносилися у базиліки та судові зали[1].
У XV ст. в ієрархії католицької церкви особливого поширення набули інквізиційні трибунали, створені за ініціативою домініканського монаха Томаса де Торквемади, який в 1484 році розробив правову основу їх діяльності — т. зв. Кодекс інквізиції[2]. Інквізиційні трибунали переслідували за єресь, богохульство, відьомство та ін. діяння, розгляд яких було віднесено до юрисдикції католицької церкви.
За часів Королівства Польського, Великого князівства литовського та Речі Посполитої трибунали — станові шляхетські апеляційні суди, які існували на українських землях (див. Луцький трибунал), Литві (див. Головний литовський трибунал) і Польщі (див. Коронний трибунал, Головний люблінський трибунал).
В СРСР (в тому числі в РРФСР й УРСР) існували революційні трибунали (1917—1922).
В СРСР також діяли військові трибунали, що судили військовослужбовців і військовозобов'язаних за військові злочини, а також за шпигунство (Положення про військовий трибунал від 25 грудня 1958[3]).
Останнім часом термін трибунал використовувався для спеціальних політичних судів або міжнародних судів міжнародного кримінального права. Європейська конвенція з прав людини (ЄКПЛ) класифікувала певні контрольні органи, такі як колишній незалежний адміністративний сенат в Австрії, як трибунал.
Див. також
Примітки
Література
- Антонов В. О. Трибунал // Юридична енциклопедія: В 6-ти тт. — Т. 6: Т — Я. — К., 2004. — 768 с. — С. 132—133.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
- Військові суди [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- У Раді зареєстрували законопроєкти про створення військових судів [Архівовано 8 вересня 2018 у Wayback Machine.]
