Військово-морські сили США

Військо́во-морські́ си́ли США (англ. United States Navy (USN)) — один з п'яти видів збройних сил США. Начальник штабу ВМС підпорядкований міністру ВМС і є членом Об'єднаного комітету начальників штабів.

Військово-морські сили США
Печатка департаменту ВМС США
На службі з 13 жовтня 1775 року
Країна США США
Вид військово-морські сили
Чисельність 332000 військовослужбовців, 280 бойових кораблів, 3700 літаків
У складі Міністерство оборони США
Гарнізон/Штаб Пентагон
Гасло Semper Fortis
Штандарт блакитний та золотий
Марш Anchors Aweigh
Річниці 13 жовтня 1775
Війни/битви Війна за незалежність США
Англо-американська війна 1812-1815
Берберійські війни
Американо-мексиканська війна
Громадянська війна
Іспано-американська війна
Перша світова війна
Друга світова війна
Корейська війна
В'єтнамська війна
Панама
Гренада
Війна в Косово
Війна в Афганістані
Війна в Іраку
Вебсайт navy.mil(англ.)
Командування
Поточний
командувач
адмірал Гарі Роухед (англ. ADM Gary Roughead)
Визначні
командувачі

адмірал флоту США Німіц Честер (Chester William Nimitz)

капітан США, контр-адмірал Росії Джон Поль Джонс (John Paul Jones)

Медіафайли на Вікісховищі

Основні складові ВМС США — Тихоокеанський флот, Атлантичний флот, Військово-морські сили у Європі, Командування військово-морських перевезень.

В оперативному плані ВМС США підрозділяються на сім флотів: Другий, Третій, Четвертий, П'ятий, Шостий, Сьомий і Десятий.
В різний час до складу ВМФ США входили також Перший, Восьмий, Дев'ятий, Одинадцятий і Дванадцятий флоти, а також Азійський флот США.

Військово-морські сили США ведуть свою історію від вересня 1775, коли Джордж Вашингтон віддав наказ семи шхунам і бригантинам переслідувати англійські судна, які слідували у Канаду. Департамент флоту було створено у квітні 1798.

Сьогодні Військово-морські сили США — дуже важливий фактор військової міці США, чинник глобальної і регіональної політичної стабільності.

Військово-морські сили США нараховують 332 тис. осіб, мають 125 тис. резервістів. Військово-морські сили США оперують 280 кораблями, 3700 літаками та гелікоптерами (станом на 22 липня 2008 р.)[1].

Зони відповідальності ВМС США
Військові бази ВМС США

Бойові кораблі США

Список по статусу
  •    знищений/потоплений тощо
  •    не працює/на пенсії
  •    на дійсній службі
  •    скасовано до завершення
  •    у розробці
  •    на замовлення
Бортовий номер корабляФотоНазваТипКраїна/ПобудованоРік введення в експлуатацію (Збудовано)Рік введення в експлуатацію для ВМС СШАСтатусПримітки
Авіаносець
CV-1 USS Langley (CV-1)
CV-2 USS Lexington (CV-2)Авіаносці типу «Лексінгтон»
CV-3 USS Saratoga (CV-3)Авіаносці типу «Лексінгтон»
CV-4 USS Ranger (CV-4)Авіаносці типу «Лексінгтон»
CV-5 USS Yorktown (CV-5)Авіаносці типу «Йорктаун»
CV-6 USS Enterprise (CV-6)Авіаносці типу «Йорктаун»







CVN-78 «Джеральд Р. Форд»Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд»  США09.11.201322.07.2017В строюЗамінив старий авіаносець «Ентерпрайз» (CVN-65)
CVN-79 «Джон Ф. Кеннеді»Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд»  США29.10.2019~2024Проходить випробуванняЗамінив старий авіаносець «Німіц» (CVN-68)
CVN-80 «Ентерпрайз»Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд»  США~2025~2027Проєкт який виконується в металі(закладують будівництво)Замінив старий авіаносець «Дуайт Ейзенхауер» (CVN-69)
CVN-81«Доріс Міллер»Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд»  США~2028~2030ПроєктЗамінив старий авіаносець «Карл Вінсон» (CVN-70)
CVN-82Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд»  США~2032~2034ПроєктЗамінив старий авіаносець «Теодор Рузвельт» (CVN-71)
CVN-83Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд»  СШАПроєктЗамінить старий авіаносець «Авраам Лінкольн» (CVN-72)
CVN-84Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд»  СШАПроєктЗамінить старий авіаносець «Джордж Вашингтон» (CVN-73)
CVN-85Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд»  СШАПроєктЗамінить старий авіаносець «Джон К. Стенніс» (CVN-74)
CVN-86Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд»  СШАПроєктЗамінить старий авіаносець «Гаррі Трумен» (CVN-75)
CVN-87Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд»  СШАПроєктЗамінить старий авіаносець «Рональд Рейган» (CVN-76)
Підводний човен
SSBN-731  США
SSBN-732  США
SSBN-733  США
SSBN-734  США
SSBN-735  США
SSBN-736  США
SSBN-737  США
SSBN-738  США
SSBN-739  США
SSBN-740  США
SSBN-741  США
Універсальний десантний корабель
 США
Крейсер
 США
Есмінець
 США
Фрегат
 США
Корвет
 США
Ракетний катер
 США
Патрульний катер
 США

Історія

Континентальний флот[en] (1775–1785)

Роззброєння (1785–1794)

Заснування (1794–1812)

Континентальна експансія (1815–1861)

Занепад флоту (1865–1882)

"Новий флот" (1882–1898)

Піднесення сучасного флоту (1898–1914)

Міжвоєнне закріплення та експансія (1918–1941)

Холодна війна (1945–1991)

Після холодної війни (1991 – дотепер)

Тенденції першої чверті ХХІ ст.

  • У 2020 році ВМС США поступилися ВМС Китаю за кількістю кораблів. Сполучені Штати раніше мали звання найбільшого військово-морського флоту після того, як він випередив Королівський флот у 1943 році[2]. Флот скоротився з 333 кораблів до 272, але кількість кораблів, розгорнутих у морі, залишилася тою самою – близько 100 одиниць. Це означає, що кожен із кораблів флоту виконує на 20% більше роботи та розгортається на 20% частіше, ніж його попередники у 1998 році. Як наслідок, у середині 2017 року два кораблі ВМС (катастрофа USS Fitzgerald[en] та USS John S. McCain) зазнали зіткнення з торговими суднами під час регулярних транзитів. Ні командири, ні старпоми не здобули спеціальної військово-морської освіти, штурманський досвід був майже нульовим[3][4][5].
  • У січні 2022 року літак F-35C зі складу 147-ї винищувально-бомбардувальної ескадрильї VFA-147 авіації ВМС США зазнав удару під час приземлення на борт американського атомного авіаносця USS Carl Vinson (CVN-70) та впав за борт у Південно-Китайському морі[6].
  • у 2021 фінансовому році флот США втратив майже 1500 днів через простої - еквівалент виводу зі складу флоту чотирьох АПЛ[7]. Багато фінансових, трудових та технологічних ресурсів поглинає підготовка до будівництва АПЛ стратегічного призначення типу Columbia[en][8]
  • Продовжується розробка нових кораблів та озброєння, включаючи авіаносець класу Gerald R. Ford та бойовий корабель Littoral. Різке скорочення закупівлі есмінців класу Zumwalt через високі витрати спричинило новий акцент на протиповітряну та протиракетну оборону для більших бойових кораблів. Зрештою, ВМС вирішили модернізувати Тікондероги та закупити есмінці класу Арлі Берк III версії з покращеними характеристиками[en][9]. Якщо випробування складуться успішно, то вже під час будівництва головного DDG(X) на місці ЗРК з'являться бойові лазери потужністю по 600 кВт. Щоб інтенсифікувати роботи з лазерної зброї, 3 грудня 2021 року в каліфорнійському Центрі вивчення бойових дій та зброї ВМС США у Пойнт-Музі відбулася церемонія відкриття корпусу інтегрованої лабораторії систем спрямованої енергії DESIL (Directed Energy Systems Integration Laboratory). В січні 2022 року також було реорганізовано Дальгренівський відділ Військово-морського центру надводної війни[en]. Тепер дослідницький підрозділ спрямованої енергії займатиметься лазерами, а підрозділ високоенергетичних мікрохвильових систем – НВЧ-зброєю[10]
  • Влітку 2018 році створено Army Futures Command (AFC), орієнтовану на майбутню готовність. У квітні 2021 р. AFC здійснила першу спробу інтеграції пілотованих та безпілотних засобів в оперативному сценарії для створення переваг у бойових діях на морі. БПЛА Vanilla продемонстрував 45-годинний 23-хвилинний політ без дозаправки з Пойнт-Мугу на навчання Тихоокеанського флоту (PACFLT) UxS IBP 2021[11][12]. У травні 2021 на чергування НАТО став флот дронів “Cosimo Di Palma” di Sigonella[13]. В листопада 2021 року на конференції HACKtheMACHINE: Unmanned, присвяченій розвитку безпілотних систем, фахівці дійшли висновку, що важливим компонентом успіху майбутніх військово-морських сил США є впровадження передових кіберфізичних технологій на невеликі, гнучкі та численні безпілотні автономні платформи, що володіють високою маневреністю, які можуть бути швидко побудовані та адаптовані до конкретних умов у більших кількостях і з набагато меншими витратами порівняно з більшими платформами (БЕК MQ-4C Triton[en], БЛА MQ-9B Sea Guardian(морська версія MQ-1 predator), АНПА CARINA, детальніше Ghost Fleet Overlord[en][14][15]
  • Спільні російсько-китайські операції мають на увазі готовність обох наддержав співпрацювати, щоб обмежити владу очолюваного США порядку в АТР (навчання Large-Scale Exercise[en], Agile Dagger та RIMPAC). 23 жовтня 2021 року ВМС РФ та КНР провели перше в історії спільне патрулювання[16]. Брали участь по п'ять бойових кораблів кожного флоту, у тому числі два есмінці, два корвети і командний корабель. Патруль пройшов протока Цугару.

Військові нагороди ВМС США

Пункти базування

Прапор ВМС США

Атлантичне узбережжя США:

Командування сил флоту США

Норфолк - головна база Командування сил флоту США

Літл-Крік (Амфібійна)

Мейпорт

Кінгс-бей

Рота (передова)

Неаполь (передова)

Пункти базування

Кі-Уест

Гуантанамо

Тихоокеанський флот

Сан-Дієго

Бремертон

Бангор

Коронадо (Амфібійна)

Перл-Харбор - головна база Тихоокеанського флоту США

Апра (передова)

Йокосука (передова)

пункти базування

Бахрейн (Центральне командування)

Бойові кораблі

Ракетні крейсери типу «Тікондерога»
Ескадрені міноносці КРЗ типу «Арлі Берк»

Атомні багатоцільові авіаносці

Підводні човни типу «Сівулф»
Підводні човни типу «Вірджинія»
Кораблі прибережної зони типу «Фрідом»

Крейсери

  • тип «Тікондерога» - 22
    • CG-52 «Банкер Хілл» (Bunker Hill), 1986
    • CG-53 «Мобіл Бей» (Mobile Bay), 1987
    • CG-54 «Ентітем» (Antietam), 1987
    • CG-55 «Лейте Галф» (Leyte Gulf), 1987
    • CG-56 «Сан Джасінто» (San Jacinto), 1988
    • CG-57 «Лейк Чемплейн» (Lake Champlain), 1988
    • CG-58 «Філіппін Сі» (Philippine Sea), 1989
    • CG-59 «Прінстон» (Princeton), 1989
    • CG-60 «Норманді» (Normandy), 1989
    • CG-61 «Монтерей» (Monterey), 1990
    • CG-62 «Ченселорвіл» (Chancellorsville), 1989
    • CG-63 «Каупенс» (Cowpens), 1991
    • CG-64 «Геттисберг» (Gettysburg), 1991
    • CG-65 «Чосін» (Chosin), 1991
    • CG-66 «Хью Сіті» (Hue City), 1991
    • CG-67 «Шайло» (Shiloh), 1992
    • CG-68 «Анціо» (Anzio), 1992
    • CG-69 «Віксбург» (Vicksburg), 1992
    • CG-70 «Лейк Эрі» (Lake Erie), 1993
    • CG-71 «Кейп Сент-Джордж» (Cape St. George), 1993
    • CG-72 «Велла Галф» (Vella Gulf), 1993
    • CG-73 «Порт Ройял» (Port Royal), 1994

Ескадрені міноносці

Кораблі прибережної зони

Патрульні кораблі

тип «Циклон» (Cyclone) — 13

  • PC-2 «Темпест» (Tempest), 1993, 2008
  • PC-3 «Харрікейн» (Hurricane), 1993
  • PC-4 «Монсун» (Monsoon), 1994
  • PC-5 «Тайфун» (Typhoon), 1994
  • PC-6 «Сірокко» (Sirocco), 1994
  • PC-7 «Скволл» (Squall), 1994
  • PC-8 «Зефір» (Zephyr), 1994, 2011
  • PC-9 «Чинук» (Chinook), 1995
  • PC-10 «Файрболт» (Firebolt), 1995
  • PC-11 «Вайрлвінд» (Whirlwind), 1995
  • PC-12 «Тандерболт» (Thunderbolt), 1995
  • PC-13 «Шамал» (Shamal), 1996
  • PC-14 «Торнадо» (Tornado), 2000

Підводний флот

У складі підводного флоту США є (на 2020 р.):

14 ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення (ПЧАРБ) третього покоління типу «Огайо» (Ohio)

4 стратегічних АПЧ з крилатими ракетами (ПЧАРК) типу «Огайо»

32 багатоцільових АПЧ (МПЧАТРК) типу «Лос-Анджелес» (Los Angeles)

3 багатоцільових АПЧ четвертого покоління типу «Сивулф» (Seawolf, проєкт закритий)

19 багатоцільових АПЧ четвертого покоління типу «Вірджинія» (Virginia)[22]

Інші

Штабні кораблі десантних сил

тип «Блю Рідж» (Blue Ridge) — 2

Десантний корабель USS  America

Універсальні десантні кораблі

тип «Уосп» (Wasp) — 8

тип «Америка» (America) — 2

Десантно-вертолітні кораблі-доки

USS  San Antonio

тип «Сан-Антоніо» (San Antonio) — 11

Десантні транспорти-доки

тип «Відбі Айленд» (Whidbey Island) — 8

  • LSD-41 «Відбі Айленд» (Whidbey Island), 1985
  • LSD-42 «Германтаун» (Germantown), 1986
  • LSD-43 «Форт Мак’Генрі» (Fort McHenry), 1987
  • LSD-44 «Ґанстон-голл» (Gunston Hall), 1989
  • LSD-45 «Комсток» (Comstock), 1990
  • LSD-46 «Тортуга» (Tortuga), 1990
  • LSD-47 «Рашмор» (Rushmore), 1991
  • LSD-48 «Эшлэнд» (Ashland), 1992

тип «Гарперс Феррі» (Harpers Ferry) — 4

  • LSD-49 «Гарперс Феррі» (Harpers Ferry), 1995
  • LSD-50 «Картер Холл» (Carter Hall), 1995
  • LSD-51 «Оук Гілл» (Oak Hill), 1996
  • LSD-52 «Перл-Гарбор» (Pearl Harbor), 1998

Мінно-тральні кораблі

тип «Евенджер» (Avenger) — 11

  • MCM-3 «Сентрі» (Sentry), 1989
  • MCM-4 «Чемпіон» (Champion), 1991
  • MCM-6 «Девастейтор» (Devastator), 1990
  • MCM-7 «Петріот» (Patriot), 1991
  • MCM-8 «Скаут» (Scout), 1990
  • MCM-9 «Піонер» (Pioneer), 1992
  • MCM-10 «Ворріор» (Warrior), 1993
  • MCM-11 «Гладіатор» (Gladiator), 1993
  • MCM-12 «Ардент» (Ardent), 1994
  • MCM-13 «Декстроус» (Dextrous), 1994
  • MCM-14 «Чиф» (Chief), 1994

Фрегат першого класу

USS Constitution — 1

Авіація у складі ВМС США

Універсальні десантні кораблі типу «Уосп»
Фрегати типу «Олівер Хазард Перрі»
Докладніше: Авіація ВМС США[en]

Палубна авіація:

  • F/A-18 Hornet
  • F/A-18E/F Super Hornet
  • E-2 Hawkeye
  • V-22 Osprey

Авіація зв'язку та повітряні командні пункти

  • Boeing E-6

Гелікоптери

  • SH-60 Seahawk
  • CH-53 Sea Stallion
  • UH-2 Seasprite

Військові звання ВМС США

Військові звання адміралів та офіцерів ВМС США
Адмірал флотуАдміралВіце-адміралКонтр-адмірал (старший)Контр-адмірал (молодший)
O-10 (лише у війну)O-10O-9O-8O-7
КєптенКомандерЛейтенант-командерЛейтенантМолодший лейтенантЕнсін
O-6O-5O-4O-3O-2O-1


Уоррент-офіцери ВМС США
Чіф-уоррент-офіцер 5 рангуЧіф-уоррент-офіцер 4 рангуЧіф-уоррент-офіцер 3 рангуЧіф-уоррент-офіцер 2 рангууоррент-офіцер 1 рангу
W-5W-4W-3W-2W-1
Військові звання матросів та петті-офіцерів ВМС США
Майстер чіф-петті офіцер ВМС СШАМайстер чіф-петті офіцер флоту/силГоловний майстер чіф-петті офіцерМайстер чіф-петті офіцерГоловний Старший чіф-петті офіцерСтарший чіф-петті офіцерЧіф-петті офіцер
E-9E-8E-7
Петті-офіцер I класуПетті-офіцер ІІ класуПетті-офіцер ІІІ класуМатросМолодший матросМатрос (рекрут)
E-6E-5E-4E-3E-2E-1
Немає відзнаки

Інтернет

Див. також

Примітки