Фрідріх I (король Пруссії)

Фрідріх, син курфюрста Бранденбурзького Фрідріха Вільгельма, прозваного Великим курфюрстом, та нідерландської принцеси Луїзи Генрієтти народився в Кенігсбергу 11 липня 1657.

Після смерті батька в 1688 став курфюрстом Бранденбурзьким під ім'ям Фрідріх III і в союзі з імператором Священної Римської імперії Леопольдом I брав участь у війнах проти короля Франції Людовика XIV. Регулярна армія виросла при Фрідріху з 30 000 чоловік, надісланих йому батьком, до приблизно 39 000. І все ж інтереси Фрідріха не обмежувалися лише військовою областю. Під впливом своєї другої дружини Софії Шарлотти і знаменитого філософа і вченого Лейбніца він заснував Академію мистецтв (1696), Академію наук (1700), відкрив у Галле університет (1694), залучав на роботу вчених, художників і скульпторів. Фрідріх спорудив в Берліні величний палац і прикрасив столицю своїх володінь новими будівлями і широкими вулицями. Для своєї дружини він побудував в Шарлоттенбурзі (нині район Берліна) палац з парком і будівлю опери. Тим часом запрошені з Франції гугеноти (усього їх прибуло близько 25 000, з них близько 5000 оселилися в Берліні) почали розвивати в Пруссії промисловість. 1698 року поновив угоду з Амаром I, еміром Трарзи, що існування бранденбурзької факторії на острові Арґен.

Оскільки курфюрст Саксонії Фрідріх Август став королем Польщі, а курфюрст Ганноверський Георг, судячи з усього, повинен був стати наступником королеви Анни на англійському троні, Фрідріх не бажав відставати від своїх суперників. У герцогстві Прусському, суверенному володінні Гогенцоллернів, що знаходився за межами Священної Римської імперії, він зміг би закріпити за собою статус короля і без згоди імператора. Але оскільки Леопольд шукав союзу з Бранденбургом зважаючи на очікувані Війни за іспанську спадщину (1701—1713), він погодився визнати за Фрідріхом королівський титул, і в листопаді 1700 Фрідріх вступив у союз з Австрією.

В ході пишної церемонії, влаштованої в Кенігсберзі 18 січня 1701, Фрідріх коронував себе і дружину, що мало підкреслити незалежність його трону від будь-якої світської чи церковної влади. Тим самим він став королем в Пруссії, одночасно залишаючись курфюрстом Бранденбурзьким. З отриманням королівського титулу любов Фрідріха до величі і блиску ще більше зросла. Однак зміна в титулі не означала того, що відтепер центр ваги перемістився з Бранденбургу в Пруссію: столицею і королівською резиденцією продовжував залишатися Берлін, а не Кенігсберг. Правда, на новому королівському гербі з'явився не червоний бранденбурзький, а чорний прусський орел. Цей орел — єдина ланка, що зв'язували королівство з Тевтонським лицарським орденом, який панував в Пруссії до свого розпуску в 1525 .

Спроби створити в державі клас селян-землевласників після 1701 розбилися об наполегливий опір знаті. У той же час витрати двору все зростали, а Пруссія була занадто бідна, щоб нести цей тягар і одночасно утримувати велику постійну армію. Фрідріх помер у Берліні 25 лютого 1713, його син і спадкоємець Фрідріх Вільгельм I нарощував військову потужність і урізав всі інші витрати. За умовами Утрехтського мирного договору, підписаного 11 квітня 1713, Пруссія отримала іспанську частину Верхнього Гельдерна (Іспанські Нідерланди) і князівство Невшатель (Швейцарія) як винагороду за допомогу у Війні за іспанську спадщину. Крім того, Франція визнавала за курфюрстами Бранденбурзькими їх титул «королів Пруссії».

• Батько: Фрідріх-Вільгельм I — герцог Пруссії
• Матір: Луїза Генрієтта Оранська
• 1-а дружина (1679, Потсдам) Єлизавета Генрієтта Гессен-Кассельська (1661—1683)
  • Луїза Доротея (1680—1705) ∞ Фредерік I, ландграф Гессен-Кассельский, король Швеції.
• 2-а дружина (1684, Ганновер): Софія Шарлотта Ганноверська (1668—1705)
  • Фрідріх-Август (1685—1686)
  • Фрідріх-Вільгельм I (1688—1740) — король Пруссії
• 3-а дружина (1708, Берлін): Софія Луїза Мекленбург-Шверінська (1685—1735)

• 18 квітня 1701: Орден Чорного орла (як засновник Ордена)

• 
  Робота Жана-П'єра Хюо
  1688
• 
  Робота Жана-П'єра Хюо
  1680-ті
• 
  Робота Гедеона Романдона
  1690
• 
  Робота Самуеля Блесендорфа
  1700
• 
  Робота Самуеля Геріке
  1701
• 
  Робота Фрідріха Вайдеманна
  1701
• 
  Робота Самуеля Геріке
  1707
• 
  Робота Самуеля Геріке
  1712
• 
  Робота Самуеля Геріке
  1713
• 
  Робота Фрідріха Вайдеманна
  1710-ті
• 
  Робота Фрідріха Вайдеманна
  1710-ті
• 
  Робота Самуеля Блесендорфа
  1696
• 
  Невідомий художник
  1750