Ханти

Чисельність хантів у Росії складає 28 678 осіб (згідно з даними перепису населення 2002 року)^[1], з них 3/5 проживало у Ханти-Мансійському окрузі, ще близько третини — у Ямало-Ненецькому окрузі, решта — в Томській області та Республіці Комі.

Перепис населення в Україні 2001 року зафіксував проживання 100 осіб, які ідентифікували себе як ханти — з них як рідну хантийську мову вказало лише 6 чоловік, українську вважали рідною — 29 осіб.^[2]

Ханти розмовляють хантийською мовою, яка разом з мансійською та угорською належить до угорської підгрупи фіно-угорської мовної групи уральської родини мов.

Писемність хантської мови на основі латинки створено в середині XIX століття визначним фінським вченим Матіасом Кастреном; уже за СРСР у 30-х роках XX століття радянськими філологами переведено на кирилицю. Основне житло хантів — чум.

Всеросійський перепис населення (2010) показав, що лише 17,38% серед етнічних хантів в ХМАО вільно володіють хантийською мовою.

Традиційні промисли хантів — рибальство, мисливство і оленярство (перейняте в ненців у ХІІІ-XIV століттях).

• Марія Кузьмівна Волдіна (Вагатова) — перша поетеса-ханти.

• Казимське повстання

• Словник етнографічних термінів хантийського народу
• Хантийські музичні інструменти
• Віртуальне стойбище хантів і мансі

Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.