Хуан Антоніо Самаранч
Хуа́н Анто́ніо Самара́нч-і-Торелло́ (ісп. Juan Antonio Samaranch i Torelló, кат. Joan Antoni Samaranch i Torelló — Жуа́н Анто́ні Самара́нк-і-Туральо́[13]; 17 липня 1920, Барселона — 21 квітня 2010, Барселона) — іспанський спортивний функціонер, політичний і громадський діяч, підприємець. Сьомий Президент МОК (1980—2001), обраний за внесок у міжнародний олімпійський рух довічним почесним президентом МОК.
Хуан Антоніо Самаранч Жуан Антоні Самаранк Juan Antonio Samaranch | |||
---|---|---|---|
ісп. Juan Antonio Samaranch | |||
Хуан Антоніо Самаранч, січень 1998 року | |||
Ім'я при народженні | Жуа́н Анто́ні Самара́нк-і-Туральо́ Joan Antoni Samaranch i Torelló | ||
Народився | 17 липня 1920 Барселона | ||
Помер | 21 квітня 2010 (89 років) Барселона ·серцева недостатність | ||
Поховання | Монтжуїкський цвинтар | ||
Громадянство | Іспанія | ||
Національність | каталонець | ||
Місце проживання | Барселона | ||
Діяльність | спортивний функціонер, політичний і громадський діяч, підприємець | ||
Alma mater | Наварський університет, German School of Barcelonad і IESE Business Schoold | ||
Знання мов | іспанська[1][2] і каталанська | ||
Членство | Міжнародний олімпійський комітет, National Council of the Movementd[3], Real Academia de Ciencias Económicas y Financierasd[4], Royal European Academy of Doctorsd і Académie des sportsd | ||
Титул | маркіз де Самаранч (дон) | ||
Посада | Президент Міжнародного олімпійського комітетуd, president of the Provincial Deputation of Barcelonad, President of Spain's Olympic Comiteed, Spanish ambassador to the Soviet Uniond, ambassador of Spain to Mongoliad, депутат франкістських кортесівd[5], депутат франкістських кортесівd[6], депутат франкістських кортесівd[7], голова[8][9][10], Barcelona provincial deputyd і Barcelona provincial deputyd[11] | ||
Головував | МОК (1980—2001) | ||
Конфесія | католицька церква | ||
Батько | Francesc Samaranch Castrod | ||
Мати | Joana Torelló Malvehyd | ||
У шлюбі з | María Teresa Salisachsd[12] | ||
Діти | Juan Antonio Samaranch Salisachsd і María Teresa Samaranch Salisachsd | ||
Нагороди | |||
IMDb | ID 1347360 | ||
Біографія
Біографія до президенства МОК
Хуан Антоніо Самаранч народився 17 липня 1920 року в місті Барселона (Каталонія, Іспанія) у заможній родині.
Х.-А. Самаранч здобув престижну освіту в бізнес-школі Університету Наварри (IESE Business School[en]).
Працюючи іспанським функціонером у сфері спорту, Самаранч неодноразово очолював національні делегації на різноманітних заходах, у тому числі і пов'язаних з олімпізмом. За диктатури Ф. Франко в 1966 році Самаранча було призначено на посаду Голови національного олімпійського комітету. У цьому ж (1966) році Х.-А. Самаранч став членом Міжнародного Олімпійського комітету, де впродовж наступних років зробив блискучу кар'єру.
У 1973—77 Х.-А. Самаранч очолює депутатський корпус Барселони.
У період з 1974 до 1978 рр. Самаранч обіймає посаду віце-президента МОК.
З 1977 до 1980 рр. Хуан Антоніо Самаранч є послом Іспанії в СРСР та за сумісництвом у Монголії.
По завершенні Московської Олімпіади (1980 рік) Хуана Антоніо Самаранча (як компромісну фігуру) обрано Президентом (7-им за ліком) МОК.
На чолі МОК
На посту Голови МОК Х.-А.Самаранч політику для забезпечення фінансової самостійності міжнародного олімпійського руху. Останнє було досягнуте за рахунок запровадження і широкого ужитку спонсорства і значного відсотку комерційної реклами на міжнародних і національних спортивних заходах (переважно з боку транснаціональних компаній, вирішення питання з оплатою телеканалами трансляцій спортивних заходів, допомогою країні-організатору Олімпіади тощо.
За часів Самаранча МОК став величезним міжнародним комерціним осередком, через який проходять значні фінансові потоки. Саме засилля комерціалізації міжнародного олімпізму, що призводить нерідко до можливості зловживань у фінансовій сфері, а у галузі безпосередньо спорту високих досягнень пов'язане зі скандалами і проявами unfair play, як то: використання допінгу, тренерські і суддівські розборки, можливість «договірних» змагань, коли результати змагань (стосується ігрових видів спорту) «продаються і покупаються», «перетікання» спортсменів-«варягів» із країни в країну (тобто зміна громадянства для участі в олімпійській збірній) тощо.
Втім, очевидними є і заслуги Самаранча на чолі МОК, що виявився фактично рятівником олімпійського руху, вдихнувши в нього нове життя. А комерціалізація організації, на думку багатьох експертів, лише відповідала сучасним реаліям. Крім того, МОК не лише заробляє гроші, а й активно витрачає їх, у тому числі і виступаючи безпосередньо спонсором різноманітних заходів. За численними програмами МОК фінансові засоби витрачаються на підтримку і розвиток окремих видів спорту в багатьох країнах світу.
Під час головування Самаранча МОК не оминула значної політизації на тлі протистояння Холодної війни. Так, зокрема, країни Соцтабору на чолі з СРСР бойкотували Олімпіаду 1984 року в Лос-Анжелесі (США). Головними принципами функціонування МОК та його чиновників, зокрема Президента Х.-А. Самаранча, лишалися відданість спорту і політкоректність.
У 1992 році в рідному місті Самаранча Барселоні відбулися ювілейні XXV Літні Олімпійські ігри.
Саме на період правління Самарнча в МОК приходиться розвал радянської імперії, й перші в історії участь, успіхи й перемоги окремих олімпійських збірних України.
16 липня 2001 року Хуана-Антоніо Самаранча обрано довічним почесним президентом МОК.
Після президенства МОК
Будучи почесним головою МОК, Х.-А. Самаранч був частим гостем на різноманітних спортивних заходах, переважно під егідою організації.
У рідній Каталонії Самаранч був успішним підприємцем, громадським і політичним діячем.
Нагороди і відзнаки
За внесок у олімпійський рух король Іспанії Хуан Карлос I у 1991 році присвоїв Х.-А. Самаранчу титул маркіза (дона).
Самаранч неодноразово отримував національні та міжнародні премії, відзнаки і нагороди, в тому числі:
- каталонська Золота медаль Женералітату (1985);
- іспанський Орден Ізабели Католички (ісп. Collar de la Orden de Isabel la Católica) (2000)[14];
- італійський орден «За заслуги перед Італійською Республікою» (1981);[15];
- російський Орден Дружби народів (1994)[16];
- киргизстанський Орден Манаса III ступеня (1999);
- російський Орден Пошани (2001).[17]
Примітки
Джерела і посилання
- Juan Antonio Samaranch (ісп.)
- LA UNIVERSIDAD CAMILO JOSÉ CELA Y MADRID 2012 PRESENTAN EL LIBRO EL OLIMPISMO [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (ісп.)
Література
- П. М. Ігнатьєв. Самаранч Хуан Антоніо // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4