Чепура тихоокеанська
| Чепура тихоокеанська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Темна морфа  Світла морфа | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Egretta sacra (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Проживання впродовж року Зимування | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ardea sacra Gmelin, 1789 Demigretta sacra (Gmelin, 1789) Ardea jugularis Wagler 1827 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Чепура тихоокеанська[2] (Egretta sacra) — вид птахів родини чаплевих (Ardeidae). Мешкає в Океанії, Східній та Південно-Східній Азії.
Опис
Тихоокеанські чепури — птахи середнього розміру, які досягають довжини 57-66 см. Їх середня вага становить 400 г, а розмах крил — 90-110 см. Забарвлення тихоокеанських чепур існує у двох морфах: одні птахи мають повністю біле забарвлення (світла морфа), а інші — темно-сіре забарвлення (темна морфа). Молоді птахи мають тьмяне, коричнювате забарвлення.
У тихоокеанських чепур лапи дуже короткі, жовті. У темних птахів на горлі і підборідді є біла смуга. Дзьоб коричневий, очі золотисто-жовті.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- E. s. sacra (Gmelin, JF, 1789) — більша частина ареалу;
- E. s. albolineata (Gray, GR, 1859) — Нова Каледонія і острови Луайоте.
Поширення і екологія
Тихоокеанські чепури зустрічаються по всій Південно-Східній і Східній Азії (від Бангладеш до Японії, Філіппін та Індонезії). Мешкають в Австралії, на Новій Гвінеї та на островах Мікронезії[4][5]. Також тихоокеанські чепури зустрічаються на заході Полінезії, зокрема у Фіджі[6], Французькій Полінезії[7] і Тонзі[8], однак не гніздяться на Ніуе. Нещодавно птах почав гніздитися на фіджійському острові Ротума[9].
Нова Зеландія лежить на південній межі поширення виду[10]. У цій країні тихоокеанські чепури є досить рідкісними й найчастіше зустрічаються в регіоні Нортленд.[11]
Тихоокеанські чепури живуть на узбережжях, в мангрових заростях, в гирлах рік з солонуватою і солоною водою, на коралових рифах і на пляжах.
Поведінка
Тихоокеанські чепури живляться різноманітною океанічною рибою, ракоподібними, молюсками і червами[12]. Розмножуються впродовж всього року, можуть утворювати колонії. В кладці 2-3 зеленувато-блакитних яйця. Інкубаційний період триває 23 дні. Пташенята залишаюься під батьківською опікою протягом п'яти тижнів.
Збереження
В Новій Зеландії тихоокеанська чепура класифікована як вид, ящо знаходиться під загрозою зникнення[13].
Галерея
Тихоокеанські чепури світлої і темної морфи
Молодий птах темної морфи
Птах темної морфи
Тихоокеанська чепура з рибою
.jpg)
Примітки
Джерела
- Eastern Reef-Heron. HeronConservation (англ.). The IUCN-SCC Heron Specialist Group. Процитовано 21 лютого 2020.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
