Чкалове (Чкаловська сільська громада)

село в Україні, адміністративний центр Чкаловської сільської громади Мелітопольського району Запорізької області

Чкалове́ (до 1938 — Гаврилівка) — село в Україні, адміністративний центр Чкаловської сільської громади Мелітопольського району Запорізької області. Населення становить 1100 осіб (2001).

село Чкалове
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьЗапорізька область
РайонМелітопольський район
ГромадаЧкаловська сільська громада
Код КАТОТТГUA23080290010083748
Облікова карткаЧкалове. 
Основні дані
Засноване1812 (212 років)
Колишня назваГаврилівка (до 1938)
Населення1086 осіб (2001)
Площакм²
Густота населення220 осіб/км²
Поштовий індекс72212
Телефонний код+380 6136
Географічні дані
Географічні координати47°04′20″ пн. ш. 34°42′27″ сх. д. / 47.07222° пн. ш. 34.70750° сх. д. / 47.07222; 34.70750 34°42′27″ сх. д. / 47.07222° пн. ш. 34.70750° сх. д. / 47.07222; 34.70750
Середня висота
над рівнем моря
75 м
Відстань до
обласного центру
181 км
Відстань до
районного центру
72 км
Місцева влада
Адреса ради72212, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Чкалове, вул. Чкалова, 27
Карта
Чкалове. Карта розташування: Україна
Чкалове
Чкалове
Чкалове. Карта розташування: Запорізька область
Чкалове
Чкалове
Мапа
Мапа

CMNS: Чкалове у Вікісховищі

Географія

Село Чкалове розташоване за 181 км від обласного центру та 72 км від районного центру. Сусідні населені пункти: на заході від селища Веселе (20 км), Зелений Гай (4 км) та Менчикури (5 км).

Історія

Село засновано 1812 року під первинною назвою Гаврилівка в Менчикурській долині поблизу урочища Довгий Під. Першими поселенцями були державні селяни з Великої Білозерки Г. Шкиндар та Ю. Шматько, які того ж року заснували хутір. Від імені першопоселенця Гаврила Шкиндара й пішла назва села.

Обабіч Гаврилівського хутора осідали нові переселенці — переважно вихідці з Великої Білозерки. У 1855 році розрізнені хутори злилися в єдине село, в якому налічувалося 200 дворів. Того ж року за рішенням великобілозерського та гаврилівського селянських сходів частину переселенців повернуто до Великої Білозерки.

Переселяли сина до батька, меншого брата до старшого, або одного з братів до двох інших. Внаслідок такого переселення у Гаврилівці залишилось 127 дворів. Але населення зростало переважно за рахунок нових переселенців з північних губерній, які шукали вільних земель. В 1862 році сюди прибуло 14 сімей (57 ревізьких душ) з Київської губернії. Станом на 1864 рік в селі проживало 694 особи.

Станом на 1886 рік в селі Гаврилівка Веселівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії мешкало 1414 осіб, налічувалось 190 дворів, існували православна церква та лавка[1].

Напередодні Першої світової війни із 3920 чоловік населення Гаврилівки 1022 чоловіки постійно перебували на заробітках за межами села.

Село постраждало від Голодомору 1932—1933 років, організованого радянським урядом з метою винищення місцевого українського населення. Кількість встановлених жертв згідно з даними Державного архіву Запорізької області — 248 осіб[2].

У 1962—1965 роках село перебувало у складі Михайлівського району Запорізької області[3]. З 4 січня 1965 року у складі Веселівського району[4][5].

З 21 липня 2017 року село — адміністративний центр Чкаловської сільської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Веселівського району, село увійшло до складу новоутвореного Мелітопольського району[6].

22 червня 2023 року рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.[7]

10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав повернення історичної назви Гаврилівка[8]. Остаточне перейменування відбудеться лише після успішного голосування у Верховній Раді.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1086 осіб[9].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]

МоваВідсоток
українська92,82 %
російська6,55 %
грецька0,09 %
інші0,54 %

Вулиці села

У селі 10 вулиць: Зої Космодем'янської, Миру, Молодіжна, Паркова, Партизанська, Подова, Сонячна, Чарівна, Черняховського та Чкалова[11].

Економіка

  • КСП імені Чкалова.
  • Кооператив «Колос».
  • Сенсор, ТОВ.
  • Байда, ФГ.
  • ТОВ, Ніка
  • ТОВ, Лавіс

Об'єкти соціальної сфери

  • НВК.
  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.
  • Музей історії.

Релігія

У селі є парафія та храм Успіння Пресвятої Богородиці, що належать до Веселівського благочиння Запорізької єпархії Православної Церкви України.

Див. також

Примітки

Посилання