Чутове
Чу́тове — селище, центр Чутівської територіальної громади Полтавського району Полтавської області. 6,4 тис. мешканців (2001 р.). Орган місцевого самоврядування — Чутівська громада, колишній районний центр.
| Селище Чутове | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Полтавський район |
| Рада | Чутівська громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засновано | 1743 |
| Статус | із 2024 року |
| Населення | ▼ 6147 (01.01.2017)[1] |
| Поштовий індекс | 38800—803 |
| Телефонний код | +380 5347 |
| Географічні координати | 49°43′18″ пн. ш. 35°10′10″ сх. д. / 49.72167° пн. ш. 35.16944° сх. д. 35°10′10″ сх. д. / 49.72167° пн. ш. 35.16944° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 104 м |
| Водойма | р. Коломак, р. Чутівка, Балка Лисича |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Скороходове |
| До станції: | 12 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 52 км |
| - залізницею: | 44 км |
| - автошляхами: | 55,4 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 38800, Полтавська обл., Полтавський район, смт Чутове, вул. Набережна, 9 |
| Голова селищної ради | Корольов Микола Павлович |
| Карта | |
  Чутове | |
 Чутове | |
 | |
Географічне розташування
Селище міського типу Чутове знаходиться на лівому березі річки Коломак, в місці впадання в неї річки Чутівка, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Каленикове (Коломацька громада Харківської області), нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Новофедорівка, вище за течією річки Чутівка на відстані 2,5 км розташоване село Таверівка. Через селище проходять автомобільні дороги М03 та Т 1722. У селищі Балка Лисича впадає у річку Чутівку.
Розташоване за 55 км від Полтави (автошлях E40, з яким збігається М03) та за 12 км від залізничної станції Скороходове.
Історичні відомості
Вперше згадується в духовниці полтавського полковника В. В. Кочубея 1743 р.
З інших джерел відомо, що 1764 р. було селом, у якому налічується 82 двори, церква, кілька крамниць.
Згідно з Генеральним описом Лівобережної України 1765—1769 рр. село входило до складу Великобудищанської сотні Полтавського полку.
Після 1781 р. Чутове ввійшло до складу Чернігівського намісництва, 1796 р. — Малоросії, 1802 р. — до Полтавського повіту Полтавської губернії.
За даними на 1859 рік у власницькому селі мешкало 1877 осіб (899 чоловічої статі та 978 — жіночої), налічувалось 312 дворових господарства, існувала православна церква, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари[2].
Станом на 1900 рік село було центром Чутівської волості[3].
На початку ХХ століття власником економій став поміщик Дурново. 1902 року жителі Чутового взяли участь у селянському повстанні, яке було придушене силою зброї.
У травні 1920 р. в Чутовому виникло радянське господарство — розплідник племінних свиней.
1923 року створений Чутівський район.
З 13.10.1941 р. по 20.09.1943 р. Чутове знаходилося під німецько-фашистською окупацією. 13 квітня 1957 р. Чутове віднесено до категорії селищ міського типу.
До жовтневого перевороту 1917 року в Чутовому містився маєток родини Скоропадських, 20 000 десятин, записаний на Марію, дочку Павла Скоропадського. Ймовірно, спадок перейшов їй від матері, Олександри Скоропадської (до шлюбу Дурново).[4]
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,25 % |
| російська | 3,31 % |
| інші/не вказали | 0,44 % |
Економіка
В смт знаходиться ТОВ «ГРАНД-МОЛПРОДУКТ». На підприємстві виробляються: масло вершкове, спред, сири, згущене молоко[6].
ТОВ «Молочна рівєра».
Освіта та культура
У смт працює Чутівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Чутівське професійно-технічне училище № 55, дитячі садочки.
Культурним осередком Чутового і району є районний будинок культури. У селищі діє районний краєзнавчий музей.Музей двох війн — Другої світової та нинішньої неоголошеної на Донеччині — фундується з 2017 р.[7].
У Чутовому є кінно-спортивний комплекс «Тракен», на якому проводяться регулярні спортивні змагання з кінного спорту, та розводять коней породи Тракен.
Персоналії
У Чутовому народилися:
- актриса Клара Лучко.
- Маслов Володимир Єлисейович — заслужений працівник освіти України, професор, відмінник освіти України, ректор, почесний громадянин Кременчука.
- Мараховський Олександр Григорович — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Ріттер Павло Григорович — літературознавець і мовознавець-санскритолог й індоєвропеїст та перекладач, один з перших українських індологів.
- Завгородній Олексій Іванович (науковець) — український науковець у сфері сільського господарства, доктор технічних наук.
Пам'ятки
- Неподалік від селища розташований ландшафтний заказник місцевого значення Лизняна балка.
- Між селом Кочубеївка та селищем Чутовим розташована комплексна пам'ятка природи місцевого значення «Грушеві могили»[8].
Примітки
Джерела
- Полтавщина: Енциклопедичний довідник (за ред. А. В. Кудрицького)., К.: «Українська Енциклопедія», 1992
- Моя Полтавщина [Архівовано 7 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Облікова картка[недоступне посилання з травня 2019]
- Чутівська громада [Архівовано 6 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Відділ освіти ВК Чутівської С/Р [Архівовано 25 червня 2015 у Wayback Machine.]
- ПТУ55 [Архівовано 18 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Чутово і Чутівщина (новини, цікава і корисна інформація) [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Газета Сільські новини [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Телебачення та радіомовлення в Чутове [Архівовано 6 січня 2022 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
