Шилохвіст північний

Маса тіла 0,7-1,2 кг, довжина тіла 51-71 см, розмах крил 80-95 см. Дорослий самець у шлюбному вбранні світло-сірий, з тонкою і густою темною поперечною смугастістю; голова і верхня частина шиї коричневі; смуги, що йдуть від покривних пер вух, низ шиї спереду, воло, груди і черево білі; видовжені плечові пера чорні, з кремовими краями; на боці тулуба ззаду вохристо-біла пляма; підхвістя чорне; «дзеркальце» зелене, з бронзовим полиском, окреслене іржастою смугою спереду та білою — ззаду; хвіст сірий, центральні стернові пера чорні, значно видовжені; дзьоб і ноги темно-сірі; у позашлюбному оперенні подібний до дорослої самки, але дещо відрізняється забарвленням крил. Доросла самка бура, пера спини, боків тулуба і верхні покривні пера крил зі світлою облямівкою; «дзеркальце» без полиску, рудувате. Молодий птах подібний до дорослої самки.

Від крижня і нерозня відрізняється зеленим з бронзовим полиском (дорослий самець) або рудуватим (доросла самка) «дзеркальцем», а також довшою і тоншою шиєю; крім того, дорослого самця у шлюбному оперенні — видовженими центральними стерновими перами і забарвленням в цілому.^[3]

Поширена в холодному і помірному поясах Європи, Азії і Північної Америки.

В Україні гніздиться на півночі та місцями на півдні країни; під час міграцій трапляється на всій території; зимує біля берегів Північно-Західного Причорномор'я, на Сиваші і на лиманах Приазов'я, зрідка тримається взимку на водоймах в глибині суходолу.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.