Шимкент

місто Казахстану

Шимке́нт (каз. Şymkent, Шымкент) — місто республіканського значення Казахстану, третє за чисельністю населення місто країни. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Шимкентської міської адміністрації.

Місто Шимкент
каз. Şymkent
Герб
Основні дані
КраїнаКазахстан Казахстан
ОбластьШимкент
АдміністраціяШимкентська
Час заснуванняXII століття
Населення1 038 152 осіб (2020)[1]
Шимкент (Південно-Казахстанська область)
Шимкент
Шимкент
Місцева влада
ГоловаКайрат Молдасєїтов
Координати42°17′40″ пн. ш. 69°36′59″ сх. д. / 42.29444° пн. ш. 69.61639° сх. д. / 42.29444; 69.61639 69°36′59″ сх. д. / 42.29444° пн. ш. 69.61639° сх. д. / 42.29444; 69.61639
Карта
Шимкент (Казахстан)
Шимкент
Шимкент
Мапа
CMNS: Шимкент у Вікісховищі

Населення — 603499 осіб (2009; 423902 в 1999).

Етимологія

Назва Шимкент походить від двох тюркських слів чим — дерен, трава і кент — місто.

Історія

Шимкент був заснований у XII столітті. Зростав як центр ринкової торгівлі між кочівниками і дехканами. Місто було знищено декілька разів: Чингісханом, військами південних ханств і нападами кочівників. Пізніше входило до складу Кокандського ханства, 1810 року стало частиною Бухарського емірату, 1864 року було приєднано до Російської імперії. 1914 року місто було перейменовано у Черняєв, а 1924 року перейменовано в Чимкент. Після здобуття незалежності Казахстаном в 1992 році місто було перейменовано на Шимкент у рамках кампанії уряду застосування казахських назв населених пунктів.

Господарство

Шимкент — один з провідних промислових і економічних центрів Казахстану. У місті налічується понад 70 промислових підприємств кольорової металургії, машинобудування, хімічної, нафтопереробної та харчової промисловості.

За радянських часів найбільшим підприємством міста було ВО «Фосфор», що виробляло жовтий фосфор і триполіфосфат натрію. Нині нафтохімічна і фармацевтична промисловість представлена такими підприємствами як ТОВ «ПетроКазахстан Ойл Продактс» (колишній Чимкентський НПЗ — переробка нафти), АТ «INCOMTYRE» (колишній НВО «Чимкентшина» — виробництво шин), АТ «Хімфарм» (виробництво лікарських препаратів). Металургійна промисловість представлена АТ «Южполіметал» (колишній Чимкентський свинцевий завод — виробництво свинцю). Машинобудування представлене АТ «Карданвал» (виробництво карданних валів і хрестовин для автомобілів і тракторів), АТ «Южмаш» (виробництво ковальсько-пресових машин, запчастин та обладнання), ТОВ «Електроапарат» (виробництво силових вимикачів).

Підприємства легкої промисловості — «Восток» (виготовлення костюмів, пальт, курток з вовняних і напіввовняних тканин), «Адалія» (текстильне виробництво), «Еластик» (виробництво шкарпеток з високоякісної пряжі). Будівельні матеріали виробляють АТ «Шимкентцемент» (колишній Чимкентський цементний завод), «Курилис матеріали» (виробництво будівельної цегли) тощо. Також в місті працюють АТ «Шимкентмай» (колишній МЖК) і ТОВ «Кайнар» (переробка насіння бавовнику, соняшнику, сафлору, сої, виробництво харчового рафінованої олії), АТ «Шимкентпиво» (виробництво пива), АТ «Візит» (виробництво прохолодних напоїв), АТ «Шимкентсут» (виробництво молочної продукції) тощо.

Місто є великим залізничним вузлом на Туркестано-Сибірській магістралі, великий культурний та промисловий центр, його обслуговує міжнародний аеропорт Шимкент.

Адміністративний поділ

У серпні 2014 року у місті був утворений четвертий район — Каратауський[2], у серпні 2022 року - п'ятий район Туранський[3][4].

РайонПлоща,
км²
Населення,
осіб
Абайський485,61213015
Аль-Фарабійський район143,59208262
Єнбекшинський район206,74256052
Каратауський район334,07209239
Туранський район--

Примітки

Джерела

Посилання