Шумляни

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки періоду енеоліту-бронзи.

Перша писемна згадка — 1435^[2]. Йосиф Гаврило Шептицький (1806—1855), член Галицького станового сейму, син Яна Баптиста Шептицького (1770—1831, доктор прав, цісарський підкоморій)^[3], стрийко Івана Кантія Шептицького (1836—1912)^[4], батька Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького^[5], після смерті батька спільно з братом Петром Павлом Леопольдом (1808—1843) успадкував рівними частинами маєток в селах Костільники (Станіславський округ), Прилбичі, Тулковичі, Ганьковичі (Перемиський округ). Після того, як брат сплатив Й. Г. Шептицькому вартість його частини маєтку, останній 10 березня 1835 купив в Олександри Шумлянської, удови Онуфрія Шумлянського, маєток у Великих Шумлянах в Бережанському окрузі, де й почав мешкати та називатися «паном на Шумлянах»^[3].

У 1916 році тут перебував штаб 20-ї турецької піхотної дивізії.^[6]

Діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл», «Рідна школа» й інші, кооператива.

У часи радянської окупації, с. Шумляни було активним майданчиком діяльності ОУН та УПА, зокрема у Шумлянах діяв один з членів легіону Нахтігаль, районний комендант СБ ОУН - Остап Калиній (Загинув в бою з НКВД у криївці. Похований на сільському цвинтарі). У Шумлянах діяла одна з найбільших місцевих підпільних друкарень. В селі було знайдено кілька криївок УПА. На території села проводились бої відділів УПА з НКВД.^[7]

• церква Святих Мучеників Бориса і Гліба (1701, дерев'яна, з дерев'яною дзвіницею 1782, ПЦУ)
• церква Святого Рівноапостольного Князя Володимира Великого (1993, мурована, ПЦУ),
• 3 каплички, «фіґура» Матері Божої (1924).

При захопленні села в 1944 р. загинуло 32 радянські воїни. Вони були поховані у братській могилі серед поля. У 1977 р. їх останки перенесли в центр села. На могилі встановлено пам'ятник. На двох стелах, де нанесені прізвища полеглих радянських воїнів, занесено ще 41 прізвище полеглих у Другій світовій війні^[8].

Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, Борцям за волю України (1990), на честь 1000-ліття хрещення Русі, до 47-ї річниці останнього бою УПА з частинами НКДБ (2007).

На схід від села розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення — Шумлянські карстові лійки, а в урочищі «Рудники» — Рудницька бучина.

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований біля бібліотеки.

Встановлений 1990 р. за ініціативою товариства «Просвіта». Автор – О. Петришин.

Погруддя – карбована мідь, постамент – камінь.

Погруддя – 1,5 м, постамент – 2,3 м.^[9][10]

Народилися

• Остап Калиній — український війсьовик, вояк легіону Нахтігаль, Української Повстанської Армії, референт районної СБ ОУН.
• Марія Пальчак - учасниця протирадянського підпілля, учасниця останнього бою УПА

Померли

• Юхнович Іван-(«Кок») — сотенний УПА, командир сотні «Лісовики» ВО-3 «Лисоня». Загинув поблизу села.

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ст., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.

• Іванишин Б., Уніят В. Шумляни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 655. — ISBN 978-966-528-279-2.
• 2.) Szumlany wielkie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 75. (пол.) — S. 75. (пол.)

• Замки і Храми України
• Оповідка про веломандрівку до Шумлян