Об'єкт «Кліваж»

Об'єкт «Кліваж» — підземний ядерний вибух у мирних цілях на території Донецькій області, Української РСР, здійснений 16 вересня 1979 року.

Параметри, географія та мета ядерного вибуху

Потужність ядерного заряду — 0,2–0,3 Кт тротилового еквіваленту, який було здійснено на території Української РСР на східному крилі шахти «Юнком» (м. Бунге, Єнакієвської міськради, ВО «Орджонікідзевугілля») на глибині 903 м між вугільними пластами «Дев'ятка» (l4) та «Цегельний» (l21) 16 вересня 1979 р. о 9 годині (GMT)^[1]^[2]. Мета вибуху — зниження напруги в гірничому масиві, що мало підвищити безпеку відпрацювання вугільних пластів.

Передісторія

До 1979 р. на шахті «Юнком» мала місце максимальна в Центральному Донбасі частота раптових викидів вугілля і газу та викидів породи і газу, що було пов'язано зі станом порід, обумовленими впливом Юнкомівського Північного, Брунвальдського та інших насувів (42% пластів, що розроблялися на шахті «Юнком» перебували в зоні тектонічних порушень).

Наслідки

Унаслідок ядерного вибуху утворилася порожнина радіусом 5–6 м, навколо якої сформувалася зона зім'яття (зминання) і дроблення радіусом 20–25 м. Рівень радіоактивності у гірничих виробках і шахтних водах за період спостережень 1979–2000 рр. перебував на фоновому рівні. Після здійснення вибуху відзначено зниження частоти викидів вугілля та породи. У період 1980-1985 рр. на горизонті 826 м, розташованому на 77 м вище рівня зарядної камери, відпрацьовано вугільні пласти «Мазур» та «Дев'ятка».

Роботи щодо об'єкта «Кліваж» здійснювалися інститутом ВНДІПІпромтехнології.

Затоплення шахти

Небезпека затоплення шахти «Юнком», де було здійснено атомно-вибуховий експеримент «Кліваж», викликала занепокоєння екологів наприкінці XX-го сторіччя. Згідно з доповіддю Міністра екобезпеки Василя Яковича Шевчука, це може призвести до радіоактивного забруднення підземних вод^[3].

2018 року адміністрація проголошеної російською владою ДНР, під контролем якої перебувало м. Єнакієве, вирішила затопити шахту «Юнком»^[4]^[5].

Цю інформацію також підтвердила Спеціальна моніторингова комісія ОБСЄ^[6]Державний департамент Сполучених Штатів Америки висловив стурбованість інформацією, передану міжнародними спостерігачами ОБСЄ, про наміри бойовиків на Донбасі затопити шахту, де відбувся ядерних вибух. Про це написала речник Держдепу Хізер Ноєрт^[7]. Українські фахівці попереджають про масштабну екологічну небезпеку затоплення шахти «Юнком». За словами гідрогеолога, доктора технічних наук Євгена Яковлєва, активність сховища на сьогодні знизилась приблизно удвічі порівняно з 1979 роком, оскільки основними продуктами вибуху є цезій і стронцій з періодом напіврозпаду близько 30 років. З моменту вибуху минуло майже 40 років. «За оцінками, одразу після вибуху активність сховища була 100 кюрі, зараз ми можемо говорити про близько 50 кюрі». Вміст радіоактивних речовин у шахтній воді справді зросте, під загрозою радіаційного зараження опиняться басейни річок Сіверський Донець і Кальміус, а також Азовське море. Це може торкнутися не лише Донбасу, а і Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей^[8]^[9].^[10]^[11]

24.04.2018 р. повідомлено, що 21 квітня бойовики прибрали частину насосів із забрудненої радіоактивними відходами шахти «Юний комунар» (Юнком) у тимчасово окупованому місті Бунге Донецької області. До кінця квітня 2018р. окупанти планували повністю її затопити.^[12]

Аналіз показує, що екологічна катастрофа на Донбасі внаслідок затоплення шахти Юний комунар (Юнком), спричинена збройною агресією РФ, стане екологічною катастрофою для всієї Європи^[13]^[14].

Див. також

Посилання

Джерела інформації

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

Це незавершена стаття про УРСР.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

Search