Єнакієве

Місто розташоване в східній частині Донецької області при впадінні річок Садки, Корсунь і Булавинки в річку Кринка (басейн Міуса), відстань до Донецька 60 км. Залізнична станція Єнакієве.

Назва Єнакієвого змінювалася кілька разів:

• 1898 (статус міста з 1925) — 10 липня 1928: Єнакієве, на честь українського промисловця Федора Єнакієва.
• 10 липня 1928 — 27 травня 1936 та під час німецької окупації 1941—1943 років: Рикове, на честь радянського партійного діяча Олексія Рикова.
• 27 травня 1936 — 1 листопада 1941, 3 вересня 1943 — 12 червня 1944: Орджонікідзе, на честь радянського партійного діяча Григорія Орджонікідзе^[2].
• З 12 червня 1944 — дотепер: знов Єнакієве.

Рельєф місцевості різно посічений балками та ярами з високими схилами. Клімат в районі міста помірно-континентальний, у літній період середня температура +21,5, у зимній — −7, з частими сильними вітрами, головним чином, східного напрямку. В західній частині міста протікає річка Садки, після злиття її з р. Булавин, остання впадає в р. Кринку — притоку р. Міус.

Основною корисною копалиною міста є кам'яне вугілля. На шахтах міста видобувається енергетичне вугілля марки «Т», коксівне вугілля.

Єнакієве — екологічно небезпечне місто. Основними забруднювачами навколишнього середовища є металургійний, коксохімічний і цементний заводи.

Єнакієве було одним із перших міст Донеччини, у якого з'явився власний герб. Його проект був розроблений в 1968 році. Авторська група, у складі якої А. І. Чутчев, Р. А. Андрієнко, А. К. Панасенко, А. Д. Уткин, зробила офіційний символ міста простим, лаконічним і в той же час дуже виразним, відобразивши в ньому історію Єнакієвого, народження якого передусім пов'язане з розвитком металургійної і вугільної промисловості.

Заснування

Датою заснування міста Єнакієвого вважається 1782 рік, коли на березі річки Булавин з'явилося село Федорівка (Гапурівка), про яке вперше згадується в «Списках населенных мест Российской империи». В той час з'явились села Раздольське (Раздолівка), Софіївка (Карло-Марксове), Афанасєвка (Оленівка), Вєровка, Катеринівка.

У 1858 році тут відкрита Софіївська кам'яновугільна копальня (у 1864 році тут здобуто 225 тис. пудів вугілля). В 1858 році на річці Садки, поблизу Софіївського кам'яновугільного рудника почали будувати казенний дослідний чавуноплавильний завод, названий Петровським на честь Петра I. В 1862 році на заводі вперше в Росії виплавили чавун на коксі. На честь заводу селище поблизу називається Старопетрівським.

Російська імперія

Через нестачу фінансування завод закрили. У 1895 році інженерами Федором Єнакієвим і Б. А. Яловецьким та кількома бельгійськими підприємцями засновано Російсько-бельгійське акціонерне товариство, і за проектом бельгійського інженера Альфреда Філіпара розпочало будівництво нового Петровського металургійного заводу поблизу селища Федорівка. Керував будівництвом заводу пітерський інженер-шляховик Ф. Є. Єнакієв.

У 1897 році завод розпочав свою роботу. Наприкінці XIX століття на ньому працювали 2665 осіб. Біля заводу відкрилися кам'яновугільні копальні. Навколо підприємств склалися селища, які в 1898 році об'єднані в одне, назване на ім'я засновника російсько-бельгійського товариства Єнакієвським. Письменник О. Купрін, що перебував в 1896 році на службі на заводі, відобразив життя робітників селища в повісті «Молох».

У 1898 році робітниче селище навколо заводу рішенням Бахмутського повітового і Катеринославського губернського дворянського зборів названо ім'ям інженера Федора Єгоровича Єнакієва. Поряд з заводом будувались вугільні копалини: Вєровська, Кар'єрівська, «Бунге».

У 1905 році місто зачепили події російської революції. У 1905 листопаді в Єнакієвому була створено незаконне збройне формування «Єнакієвська дружина», що займалося підготовкою до збройного повстання робітників. Дружина взяла участь у повстанні в Горлівці 17 грудня, де й була розбита. Командувач дружини А. П. Щербакова був заарештований 21 грудня, а 4 вересня 1909 року — повішений. 22 січня 1905 року страйкували робітники Петровському заводі, що висували економічні вимоги, свободи слова і зібрань.^[3]

До Першої світової війни в Єнакієвому побудований коксохімічний, цегляний, пивоварний заводи, маслоробня. Петровський завод став одним з найбільших металургійних заводів (3 місце) півдня Росії. У 1913 році він дав 349,2 тис. тонн чавуну, 316,4 тис. тонн сталі, 280,1 тис. тонн прокату. До того часу в селищі були 2 готелі, їдальня, 2 пекарні, 4 магазини, лікарня, комерційне училище, 5 шкіл, кінематограф, клуб службовців металургійного заводу, бібліотека.

Савелівка (Гофенталь/Hoffental), до 1917 року — євангелістське село області Війська Донського, Таганрозький округ; у радянські часи — Сталінська/Донецька область, Орджонікідзевський (Риковський/Єнакієвський) район. Засноване 1880 року. Засновники з бердянських колоній. Євангелічна громада Остгайм. Землі 2360 десятин. Мешканців: 250 (1918), 184/184 німці (1926).

Українська революція

Згідно з ІІІ Універсалом Української Центральної Ради Єнакієве стало частиною щойно проголошеної Української Народної Республіки. Під час Першої радянсько-української війни опиняється під контролем більшовиків, які додали місто до складу Донецько-Криворізької Радянської Республіки. 18 квітня 1918 року відбувся Бій під Єнакієвим. По завершенню українських визвольних змагань, у місті остаточно затвердилася радянська окупація.

Радянський період

Міжвоєнна доба

В результаті розрухи після кількох воєн Петровський завод був єдиним, який випускав сталь. У 1921 році утворений трест «Югосталь», що об'єднав металургійні заводи Юзівки, Петровки, Макіївки і Єнакієвого. У 1924 році перейменовані шахти Єнакієвого:

• Софіївська шахта — імені Карла Маркса
• Веровська копальня — шахта «Червоний Профінтерн»
• Нар'євська копальня — шахта «Червоний Жовтень»
• шахта «Бунге» — шахта «Юний Комунар».

У 1924 році всіма шахтами було здобуто 3,5 млн пудів вугілля. До 1925 року в Єнакієвому налічувалися 34 тис. жителів. У 1925 року Єнакієве отримало статус міста.

За роки перших п'ятирічок у 1930-ті роки бурхливо зростав промисловий потенціал міста. Побудовані коксохімічний і цементний заводи, завод металоконструкцій, аглофабрика, нові шахти, зокрема № 1-2 № 4 та інші. Великим подвигом єнакіївських металургів стало будівництво за 40 днів методом народного будівництва першої в СРСР розливної машини. У 1932 році від центру до селища металургів прокладена трамвайна лінія. З 1933 року по 1941 рік в місті діяв аероклуб, який підготував понад 400 льотчиків. Десять з них стали Героями Радянського Союзу, зокрема льотчик-космонавт Г. Береговий — двічі Героєм Радянського Союзу.

Друга світова війна

До 1939 року населення міста склало 88,2 тис. осіб. Місто обслуговували 11 лікарень, поліклініка, 71 школа, металургійний технікум, педучилище, фельдшерсько-акушерська школа, музична школа, понад 120 бібліотек, 2 Палацу культури, 10 клубів. Видавалося 11 багатотиражних газет. У 1934 році був відкритий російський драматичний театр. До межі міста ввійшли старі селища: «Червоний профінтерн» і «Червоний Жовтень», побудовані нові райони: імені Ватутіна, Північний, Залізничний та інші.

1 листопада 1941 року під натиском німців армії частини Червоної Армії залишили місто. За час окупації до Німеччини відправлено 10 тис. жителів; на руїни було перетворено металургійний завод, вивезено 60 тис. тонн металу і прокату, велику кількість обладнання і верстатів. Радянська армія зайняла місто 3 вересня 1943 року.

Єнакієвці брали участь у всіх вирішальних битвах Другої світової війни. 28 земляків удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 14 тис. нагороджено орденами та медалями.

Післявоєнна доба

До 1950 року вся промисловість міста була відновлена. У 1950-х роках введені в експлуатацію завод залізобетонних виробів, експериментальний завод будівельних матеріалів, завод великоблочного житлового будівництва, авторемонтний завод.

16 вересня 1979 року поблизу Єнакієво, на шахті «Юнокомунарівська» на глибині 903 м проведений ядерний вибух потужністю 200 т, з науково-дослідницькою метою. Зараз виникли проблеми з захороненням наслідків аварії у зв'язку з ліквідацією шахти.

Незалежна Україна

Кінець XX — початок XXI століття

У 1991 році Єнакієве стало частиною незалежної України.

У 1994—1998 роках до Єнакієвого надійшло 5 нових трамвайних вагонів ЛТ-10.

У 1995 році в місті активно проходить приватизація.

25 лютого 2010 року уродженець Єнакієвого Віктор Янукович став Президентом України.

2 березня 2013 року в Єнакієвому було повалено пам'ятник Леніну.

Російсько-українська війна

13 квітня 2014 року, на шостий день після проголошення так званої «Донецької народної республіки», місто опинилось під контролем терористів. Було захоплено приміщення міськради, прокуратури та міліції^[4]. 20 квітня терористи на деякий час покинули місто^[5], проте повернулися 4 травня^[6], влаштувавши безлад у міськраді та біля металургійного заводу. З часу захоплення міста, терористи неодноразово відзначалися грабунками. Зокрема повідомлялося про викрадення банківського автомобіля з грошима^[7], пограбування магазинів^[8][9]. 7 серпня 2014 року в небі над Єнакієвим імовірно, з наданого російською стороною комплексу «Бук», терористи збили український МіГ-29; льотчик намагався відвести літак від житлових районів. 13 серпня було зупинено металургійний завод, згідно з повідомленням керівництва — «з метою запобігання техногенній катастрофі та збереження життя городян»^[10]. В місті була повністю зупинена робота казначейства та банківської системи, призупинено діяльність ряду підприємств. Спостерігається дефіцит продуктів^[11]. 18 листопада в місті мав місце перший голодний виступ^[12]. 14 листопада Єнакієве було внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада^[13]

До початку широкомасштабного вторгнення Росії Єнакієве підійшло в російській окупації. Готуючись до поновлення активної фази бойових дій, в середині лютого російські війська влаштовують провокації, під приводом яких оголошують у Горлівці та окупованій частині Донбасу загалом незаконну примусову «мобілізацію» до лав діючих в регіоні незаконних терористичних збройних формувань.

Місто входить до Горлівсько-Єнакієвської агломерації. Підпорядковані міста Вуглегірськ і Бунге, 8 смт, 8 сіл і 11 селищ.

103 997 жителів (2001); з територіями, підлеглими міськраді, — 161 535 жителів.

За даними перепису 2001 року населення міста становило 104266 осіб, із них 9,78 % зазначили рідною мову українську, 89,44 % — російську, 0,19 % — вірменську, 0,08 % — білоруську, 0,03 % — циганську, 0,01 % — болгарську, румунську та грецьку, а також польську, гагаузьку, німецьку, угорську та єврейську мови^[14].

Національний склад населення за переписом 2001 року:^[15][16]

Кількість населення на початок 2004 року — 98,8 тис. чоловік. За період з перепису 1989 року воно скоротилося на 14 %.

Народжуваність — 5,8 на 1000 чоловік, смертність — 20,6, природний спад — −14,8, сальдо міграції негативне (-9,9 на 1000 чоловік).

• Видобуток кам'яного вугілля (ДП «Орджонікідзевугілля»):
  • шахта «Червоний Жовтень»,
  • шахта «Червоний Профінтерн»,
  • збагачувальна фабрика;
• Металургійна промисловість:
  • Єнакієвський металургійний завод,
  • Єнакієвський коксохімічний завод,
• Машинобудування і металобробка:
  • Єнакієвський котельно-механічний завод,
  • «Донбассталькострукція»,
  • ремонтно-механічний завод,
  • авторемонтний завод,
  • «Ременергомонтаж»;
• Виробництво будматеріалів:
  • ТОВ «Цемент Донбасу» (цементний завод),
  • завод залізобетонних напірних труб
• Харчова промисловість:
  • Єнакієвський м'ясокомбінат,
  • Комбінат харчових продуктів «Айсберг» (холодокомбінат),
  • Єнакієвський молокозавод;
  • Єнакієвський коровай,
• Легка промисловість:
  • швейна фабрика та інші.

Близько 60 % зайнятих в народному господарстві трудяться в промисловості. Зараз багато підприємств працюють не на повну потужність. Закрита шахта «Червоний Жовтень». Передбачається закрити і шахту «Червоний Профінтерн».

Обсяг промислового виробництва — 3 224 млн гривень (на 1 жителя — 20 950 грн.). Індекс промислової продукції — 58,3 % у 2003 році до 1990 року. Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 78,2 тис. тонн.

Північною околицею міста проходить автошлях E50М30.

• Єнакіївське професійно-технічне металургійне училище

У місті Єнакієве Донецької області на обліку перебуває 50 пам'яток історії. З них 5 — пам'ятники В. І. Леніну, 15 — братські могили радянських воїнів, 5 — могили воїнів-афганців.

Костел Марії Терези Калькуттської — збудований у 1900—1906 роках, єдиний у Донецькій області костел, будівля якого збереглась в роки радянської влади. Не перебуває на обліку як пам'ятка.

У місті розташований лісовий заказник місцевого значення Урочище Плоске та Урочище Розсохувате.

У 2008 році виникла ініціатива створити у місті Український техноленд.

Народилися

• Акопян Олена Грачиківна — українська плавчиня, чемпіонка та багаторазова призерка Паралімпійських ігор.
• Береговий Георгій Тимофійович — фронтовий льотчик і космонавт, двічі Герой Радянського Союзу, почесний громадянин Єнакієвого.
• Богатиков Юрій Йосипович — український і російський співак, баритон.
• Бурба Олександр Адольфович — учений-хімік, професор, організатор промисловості та освіти, директор Мідногорського мідно-сірчаного комбінату (1954—1971), перший ректор Оренбурзького політехнічного інституту (1971—1983).
• Валентин Васильович Біблик, Заслужений машинобудівник Української РСР, академік Академії інженерних наук України, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії СРСР.
• Гавриленко Леонтій Ілліч (1923—1957) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
• Гараган Лариса Миколаївна — українська поетеса.
• Гуреїв Юрій Іванович —  — український хореограф, заслужений учитель України.
• Зоря Галина Денисівна — українська художниця.
• Компан Олена Станіславівна — український історик.
• Пуппо Ігор Петрович — російський поет.
• Пляцковський Михайло Спартакович — російський радянський поет-пісенник та письменник.
• Романенко Геннадій Миколайович — майор збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Соболєв В'ячеслав Олександрович — український економіст, підприємець; директор дочірнього підприємства «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України».
• Василь Усатюк — український художник, що народився у місті.
• Янукович Віктор Федорович — колишній Президент України (2010—2014), який самоусунувся від здійснення конституційних повноважень внаслідок подій Євромайдану.
• Бурда Микита Валерійович  — український футболіст, захисник київського «Динамо».
• Зубцов Євген Микитович (1920—1986) — український композитор.

Померли

• Пузанов Лев Іларіонович — учасник радянсько-фінської та Другої світової воєн, Герой Радянського Союзу.
• Ревай Федір — політичний і освітній діяч Закарпаття, заступник Голови Сойму Карпатської України, лідер Українського Національного Об'єднання.

• Єнакієвська синагога

• Єнакієве — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [Архівовано 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
• Над Єнакієвим збили український винищувач [Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
• Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
• Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
• Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
• Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.

Зовнішні відеофайли
	Парад терористів 9 травня 2015 року

• Єнакієве. Загальні відомості про місто [Архівовано 4 січня 2006 у Wayback Machine.]
• Як подзвонити в Єнакієве [Архівовано 25 липня 2012 у Wayback Machine.] — як дзвонити в Єнакієве з різних країн. З мобільного і стаціонарного телефонів.

Горлівка	Горлівка	Бахмутський район
Ясинуватський район		Шахтарський район
Макіївка	Шахтарський район	Шахтарський район