Ґільєрмо дель Торо

Вихованням Ґільєрма з дитинства займалася бабуся, дуже консервативна католичка, через що він вчився не у звичайній школі, а в католицькій для хлопчиків. Попри таке виховання, Ґільєрмо завжди був прихильником фантастики та фільмів жахів.

Подорослішавши, молодий дель Торо переїхав до США, щоб вчитися мистецтва гриму і створення спецефектів у майстра Діка Сміта, відомого своїми спецефектами для фільмів «Екзорсист», «Голод» і ін..

У 1986 Ґільєрмо повернувся до Мексики і створив власну студію зі створення спецефектів під назвою «Некропія». Протягом декількох років він займався створенням спецефектів для фільмів і серіалів, а також журналістикою і літературою.

Світову популярність Ґільєрмо дель Торо отримав у 1993 році після виходу на екрани його фільму «Хронос» — сучасної саги про вампірів. Стиль Гільєрмо був схвалений кінокритиками, а сам фільм отримав безліч нагород. Через деякий час початківця-режисера запросили до Голлівуду для роботи над картиною «Мутанти» (1997) компанії Мірамакс. Однак співпраця з голлівудською студією виявилась невдалою і дель Торо повернувся на батьківщину, щоб створити власну кіностудію «Текіла-Ганг».

Наступною відомою роботою режисера став фільм жахів «Хребет диявола» (2001), знятий в Іспанії. Фільм теж приніс Ґільєрмо численні кінонагороди та прихильне ставлення критиків. Після цього кар'єра дель Торо стрімко пішла вгору, і режисер прийняв запрошення зняти продовження знаменитого голлівудського «Блейда» — сиквел «Блейд II» (2002). Фільм вийшов надзвичайно успішним і мав величезні касові збори.

Надалі у Ґільєрмо дель Торо не було проблем із замовленнями. Він став режисером таких фільмів, як: «Хеллбой: Герой з пекла» (2004), «Лабіринт Фавна» (2006), «Хеллбой II: Золота армія» (2008).

За «Лабіринт Фавна» Дель Торо був номінований на «Оскар» за найкращий сценарій.

У 2018 році Гільєрмо дель Торо очолив журі міжнародного конкурсу 75-го Венеційського міжнародного кінофестивалю.^[1][2]

• Ґільєрмо дель Торо на сайті IMDb (англ.)
• Del Toro Films Фан-сайт режисера (англ.)
• GreenCine Daily interview (англ.)
• Audio Interviews [Архівовано 15 березня 2008 у Wayback Machine.](англ.)