Dassault Rafale
Дассо́ «Рафа́ль» (фр. Dassault Rafale, букв. «Шквал») — французький багатоцільовий винищувач четвертого покоління, розроблений французькою компанією «Dassault Aviation». Здійснив перший політ 4 липня 1986 р. З 2000 р. експлуатується ВПС і ВМС Франції. У 2009 році Міністерство оборони Франції замовило додатково 60 винищувачів.[1] Також укладено контракт на постачання винищувачів до Бразилії.
Dassault Rafale | |
---|---|
Призначення: | багатоцільовий винищувач |
Перший політ: | 4 липня 1986 |
Прийнятий на озброєння: | 18 травня 2001 |
Період використання: | 1997 — дотепер |
На озброєнні у: | ВПС Франції ВМС Франції |
Розробник: | Dassault Aviation |
Виробник: | Dassault Aviation |
Модифікації: | Rafale A, Rafale D, Rafale C, Rafale M, Rafale N |
Конструктор: | Dassault Aviation |
Екіпаж: | 1—2 особа |
Максимальна швидкість (МШ): | 2203 (1,8 Маха) км/год |
Бойовий радіус: | 1800 км |
Дальність польоту: | 3700 км |
Практична стеля: | 18 000 м |
Швидкопідйомність: | >305 м/с |
Довжина: | 15,27 м |
Висота: | 5,34 м |
Розмах крила: | 10,80 м |
Площа крила: | 45,7 м² |
Двигуни: | 2× двоконтурний турбореактивний з форсажною камерою SNECMA M88-2 |
Тяга (потужність): | 2×5100 |
Тяга форсажна: | 2×7650 |
Гарматне озброєння: | 1×30 мм GIAT 30/719B |
Боєзапас: | 125 снарядів (ефективна дальність 2500 м) |
Dassault Rafale у Вікісховищі |
«Рафаль» виконано за традиційною для винищувачів фірми «Dassault Aviation» схемою «качка» з трикутним крилом, в якій переднє поворотне горизонтальне оперення розташоване попереду крила для збільшення маневровості літака (максимальне перевантаження 11 g). Силова установка — дводвигунова. Може експлуатуватися з ЗПС довжиною 400 м.[2]
Літак Rafale фірми Dassault є вершиною розвитку аерокосмічної промисловості Франції. Це повністю французький проект — озброєння, двигуни, авіоніка і власне виробництво. Цей літак став підтвердженням намірів Франції нікому не поступатися в Європі у плані авіаційного будівництва.
Перше бойове застосування відбулося в березні 2007 року в ході операції НАТО в Афганістані.Так само ці літаки використовувалися в операції «Odyssey Dawn» проти військ Каддафі в Лівії в березні 2011 року.
7 грудня 2011 міністр оборони Франції Жерар Лонге заявив, що виробництво «Рафаль» буде згорнуто (після того як компанія Dassault виконає замовлення ВПС Франції), якщо не з'являться іноземні замовлення на винищувач[3].
Конструкція
Літак є безхвостим літальним апаратом[4] з додатковим високорозташованим переднім горизонтальним оперенням (т. зв. канарди), середньорозташованим трикутним у плані крилом з кореневими напливами і двома двигунами в хвостовій частині фюзеляжу.
Варіанти
- Rafale A — дослідно-демонстраційний.
- Rafale B — двомісний, наземного базування.
- Rafale C — одномісний, наземного базування.
- Rafale D — перша назва Rafale C (перейменований в 1990-му).
- Rafale M — одномісний, авіаносного базування.
- Rafale N — двомісний, авіаносного базування.
- Rafale BM — перша назва Rafale N.
Тактико-технічні характеристики
Технічні характеристики
- Екіпаж: 1—2 людини
- Довжина: 15,27 м
- Розмах крил: 10,80 м
- Висота: 5,34 м
- Площа поверхні крил: 45,7 м²
- Маса порожнього: 9060 кг (10 220 кг)
- Нормальна злітна маса: 14710 кг
- Максимальна злітна маса: 24 500 кг
- Маса корисного навантаження: 9500 кг
- Маса палива у внутрішніх баках: 4700 кг[5]
- Маса палива в ППБ: 7500 кг
- Двигун: 2 × двоконтурних турбореактивних з форсажною камерою SNECMA M88-2-Е4[en]
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість на великій висоті: 2203 км/год (1,8 Маха)[5]
- Бойовий радіус: 1800 км
- Бойовий радіус: 1093 км у варіанті винищувача-перехоплювача
- Практична стеля: 16 760 м[5]
- Швидкопідйомність: >305 м/с (18 300 м/хв)[5]
- Навантаження на крило: 326 кг/м²
- Тягооснащеність: 1,13
- Максимальне експлуатаційне перевантаження: 9 g[5]
Озброєння
- Гарматне: 1×30 мм Nexter DEFA 791B (темп стрільби 2500 постр/хв), боєзапас — 125 патронів типу OPIT (бронебійно-запалювальний трасуючий)
- Ракети:
- «повітря-повітря»: MICA, AIM-9, AIM-120, AIM-132, MBDA Meteor, «Мажік» II
- «Повітря-поверхня»: ASMP з ядерною бойовою частиною, Apache, AM.39, Storm Shadow, AASM
Події
- 6 грудня 2007 винищувач модифікації Рафаль B (с/н 316, винищувальної ескадрильї 1/7 «Прованс» (фр. l'escadron de chasse 1/7 «Provence»)) ВПС Франції) злетів з військово-повітряної бази Сен-Дізьє, розбився в 18:30 за місцевим часом, поблизу населеного пункту Невік, в центральній частині Франції[6]. Літак виконував тренувальний політ. Причина — збій в електродистанційній системі управління польотом. Пілот — капітан Еммануель Морьюзе (фр. Emmanuel Moriuser) загинув.
- 24 вересня 2009 два винищувачі модифікації Рафаль M (с/н 22 і 25, дванадцятої флотилії ВМС Франції) у результаті зіткнення впали у Середземне море за 30 км від міста Перпіньян[7]. Катастрофа сталася у 18:10 за місцевим часом, при поверненні літаків на авіаносець «Шарль де Голль» (фр. Charles de Gaulle). Згідно з інформацією з Бюро розслідувань подій при міністерстві оборони (фр. Bureau enquetes accident de la Defense), причиною катастрофи був людський фактор. Пілот одного з винищувачів, капітан 3-го рангу Жан Бофіл (фр. Yann Beaufils) катапультувався. Пілот другого винищувача, капітан 2-го рангу Франсуа Дюфло (фр. François Duflot) — загинув.
- 28 листопада 2010 винищувач модифікації Рафаль M (с/н 18, дванадцятої флотилії ВМС Франції) упав у Аравійське море, повертаючись на авіаносець «Шарль де Голль» після виконання бойового завдання з підтримки коаліційних сил у контртерористичній операції в Афганістані. Катастрофа сталася за 100 км від узбережжя Пакистану. Причина — технічна несправність. Пілот катапультувався і був підібраний рятувальним вертольотом.
Оператори
- Франція: 68 машин за станом на грудень 2010 (всього замовлено 180 машин)[8].
- ПКС Франції — 62 літаки[9]
- ВМС Франції — 31 літак[9]
- Єгипет — 24 в наявності та ще 30 замовлено [10]
- Індія: у вересні 2016 року укладено угоду на 36 літаків (28 одномісних та 8 двомісних) вартістю 9,27 млрд доларів США. Постачання має відбутись до кінця 2021 року[11], іще два залишаться для навчання у Франції[12]. 11 Rafale були передані до Індійських ВПС станом січень 2021 року.[13]
- Греція — у січні 2021 року замовила 18 літаків (12 вживаних та 6 нових)[14], а у вересні дозамовила ще 6[15]
- Хорватія — замовили 12 літаків [16]
Єгипет
Упродовж 2013-2017 років Франція продала Єгипту 24 багатофункціональних бойових літаків, опціон передбачав поставку ще 12 бортів, який так і не реалізували.
У листопаді 2021 року набув чинності контракт на придбання Єгиптом 30-ти додаткових бойових літаків Rafale для оснащення своїх Повітряних сил.[10]
Греція
У січні 2021 року Греція та компанія «Dassault Aviation» підписали контракт вартістю близько 2,35 млрд доларів на поставку грецьким ПС 18 багатофункціональних винищувачів Rafale компанії Dassault. Вони замінять бойові літаки Dassault Mirage 2000BG та Mirage 2000EG, що експлуатуються в країні[17].
Загалом, Греція отримає 6 нових винищувачів і 12 вживаних реактивних літаків зі складу французьких ПС (фр. Armée de l'Air et de l'Espace), 10 одномісних і два двомісних[17].
Першими до країни вже у червні 2021 року мають бути доставлені 6 вживаних винищувачів, а згодом вже надійде решта бувших у вжитку бортів[17].
Нові реактивні літаки мають прибути до середини 2023 року[17].
13 вересня стало відомо, що Греція дозамовила ще шість французьких багатоцільових винищувачів Rafale. [15]
Індія
В січні 2012 року французький авіабудівний концерн «Dassault Aviation» виграв тендер військово-повітряних сил Індії на поставку 126 винищувачів Rafale. Сума угоди — 8 млрд євро. Деталі узгодять у новому фінансовому році, що починається у квітні. Тоді ж підпишуть контракт. За умовами тендеру, переможець має інвестувати 50 % загальної суми у виробництво на території Індії[джерело?].
У квітні 2015 року, під час візиту прем'єр-міністра Нарендри Моді до Парижу, Індія вимагала швидкої доставки 36 Rafale у вильотному стані. Міністр оборони Індії Манохар Паррікар заявив, що вони будуть введені до складу ПС Індії протягом двох років. Індія офіційно відкликала тендер на 126 літаків MMRCA 30 липня 2015 р.[джерело?]
23 вересня 2016 року міністр оборони Індії Манохар Паррікар та його французький колега Жан-Ів Ле Дріан підписали 7,8 мільярда євро контракту на 36 готових Rafale з можливістю ще 18 за тією ж ціною, скоригованою на інфляцію. Очікувалося, що перші Rafale будуть доставлені до 2019 року, а в Індію планується поставити всі 36 протягом шести років. Угода включає зброю та запасні частини, які включали ракети Meteor BVRAAM. Індія розглядала можливість замовити ще 36 Rafale близько серпня 2017 року на тлі напруженості з Китаєм.[джерело?]
У березні 2019 року урядові чиновники Індії попросили замінити застарілі МіГ-21 на Rafale та протидіяти новим пакистанським F-16. Напередодні першої офіційної передачі Rafale 8 жовтня 2019 року, Дня Повітряних сил Індії 2019, ПС Індії прийняли літак на виробничому заводі в Бордо в Дассо на заході, у якому взяли участь міністр оборони Раджнат Сінгх та його французька колега Флоренс Парлі; він мав хвостовий номер «RB-001», щоб відзначити роль головного військово-повітряного маршала МСС РКС Бадаурія в угоді 2016 року.[джерело?]
У 2018 році повідомлялося, що Rafale конкурує з кількома іншими літаками на новому тендері на закупівлю 114 багатоцільових бойових літаків, які в індійських ЗМІ називають MMRCA 2.0[джерело?].
Доставка 36 Rafale розпочалася 27 липня 2020 року, коли перші 5 Rafale були доставлені до ПС Індії з Франції. Друга партія 3-х реактивних літаків прибула на авіабазу Джамнагар у Гуджараті 4 листопада 2020 року після прямого польоту із Франції. Третя партія з 3 літаків прибула 27 січня 2021 р. До квітня ПС Індії мають прийняти 16 винищувачів[джерело?].
31 березня 2021 року було повідомлено про передачу четвертої партії з трьох літаків. Три літаки (бортові номери 85 008, 85 009, 85 010) здійснили прямий переліт з бази французьких Повітряних сил Істре-Ле-Тюбе. На маршруті літаки здійснили дозаправлення в повітрі, яке забезпечили заправники ПС Об'єднаних Арабських Еміратів[18][19].
У квітні 2021 року французькі ЗМІ повідомили про розслідування фактів корупції в угоді Dassault Aviation з Індією. Начебто Антикорупційна агенція Франції (AFA) звернула увагу на підозрілий платіж, який Dassault здійснив у 2017 році «на подарунки для клієнтів»[20].
П'ята поставка в рамках контракту відбулась 21 квітня 2021 року. Переліт протяжністю 8000 км здійснили три літаки з авіаційної бази у Франції Мериньяк. Як і попереднього разу, дозаправку винищувачів у небі здійснили заправники повітряних сил ОАЕ. Загалом кількість літаків Rafale в розпорядженні Повітряних сил Індії зросла до 17[21].
Хорватія
В листопаді 2021 року Міністерство оборони Хорватії підписало контракт на закупівлю 12 винищувачів Rafale. Документи були підписані міністром збройних сил Франції Флоранс Парлі, керівником та головним виконавчим директором компанії Dassault Aviation Еріком Трап’є та міністром оборони Хорватії Маріо Баножичем. [16]
Об'єднані Арабські Емірати
3 грудня 2021 року Об'єднані Арабські Емірати замовили 80 винищувачів Rafale у версії F4 на загальну суму в 15 млрд доларів. Повітряні сили Об'єднаних Арабських Еміратів будуть першим користувачем Rafale F4 за межами Франції. [22]
Порівняння з аналогами
Aircraft | Dassault Rafale[23] | Eurofighter Typhoon[24][25] | F-16IN «Super Viper»[26][27] | F/A-18E/F Super Hornet[28][29][30][31] | JAS 39 NG [32][33][34][35] | МіГ-35 [36][37][38][39][40] |
---|---|---|---|---|---|---|
Країна-розробник | Франція | Німеччина Італія Іспанія Велика Британія | США | США | Швеція | Росія |
Виробник | Dassault Aviation | Eurofighter GmbH | Lockheed Martin | Boeing Defense, Space & Security | Saab | РСК «МіГ» |
Довжина | 15,27 м | 15,96 м | 15,03 м | 18,31 м | 14,1 м | 17,3 м |
Розмах крил | 10,80 м | 10,95 м | 10,0 м | 13,62 м | 8,4 м | 12 м |
Висота | 5,34 м | 5,28 м | 5,09 м | 4,88 м | 4,5 м | 4,7 м |
Площа крила | 45,7 м² | 50,0 м² | 27,9 м² | 46,5 м² | 30,0 м² | 38,0 м² |
Маса пустого | 9500 кг | 11000 кг | 9979 кг[41] | 14552 кг[31] | 7100 кг | 11000 кг |
Максимальне бойове навантаження | 9500 кг | 7500 кг | 7800 кг | 8050 кг | 5300 кг[42] | 6500 кг |
Максимальна злітна вага | 24500 кг | 23500 кг | 21800 кг | 29937 кг[31] | 14300 кг[43] | 29000 кг |
Силова установка | 2× SNECMA M88-2 | 2× Eurojet EJ200 | 1× GE F110-132 | 2× GE F414-400 | 1× GE F414G | 2× Клімов РД-33MK |
Тяга • Максимальна тяга | 50 кН кожен (5100 кгс) | 60 кН кожен (6120 кгс) | 84 кН (8570 кгс) | 62,3 кН кожен (6360 кгс) | 62,3 кН (6360 кгс) | 53 кН кожен (5410 кгс) |
• Тяга на форсажі: | 75 кН кожен (7650 кгс) | 90 кН кожен (9180 кгс) | 144 кН (14690 кгс) | 98 кН кожен (10000 кгс) | 98 кН (10000 кгс) | 88,3 кН кожен (9010 кгс) |
Паливо • Внутрішнє • Зовнішнє | 4700 кг 7500 кг | 4996 кг[44] | 3265 кг 5880 кг | F/A-18E: 6780 кг 7381 кг | 3360 кг[35] 3800 кг[35] | 4800 кг 4200 кг |
Точки підвіски | 14 (5 «вологих») | 13 (3 «вологі») | 11 (3 «вологі») | 11 (5 «вологих») | 10 (4 «вологих») | 9 (5 «вологих») |
Максимальна швидкість | 1,8+ Маха (Надзвукова крейсерська: 1+ Маха[45]) | 2,0+ Маха[46] (Надзвукова крейсерська: 1,2 Маха) | 2,05 Маха | 1,8 Маха | 2,0+ Маха (Надзвукова крейсерська: 1,2 Маха[47]) | 2,25 Маха |
Дальність польоту (з ППБ, без дозаправлення у повітрі) | 3700+ км | 3790 км | 4220 км | 3054 км | 3200 км | 3100 км |
Бойовий радіус | 1800 км | 1390 км[48] | 1500+ км | 722 км | 1300 км | 1000 км |
Практична стеля | 17000 м | 19812 м | 18000 м | 15000 м | 15240 м | 17500 м |
Швидкість підйому | 305 м/с | 315 м/с | 254 м/с | 228 м/с | Н/Д | 330 м/с |
Тягооснащеність | 1,13 | 1,18 | 1,1 | 0,93 | 1,18 | 1,1 |
Керований вектор тяги | Немає | Відсутній в базовій версії, але може бути встановлений у результаті модернізації[49] | Немає | Немає | Немає | Так |
Необхідна довжина ЗПС | 400 м[50] | 700 м | ||||
Вартість літака | ~84,48 млн US $ 64 млн € | ~108 млн US $ 80 млн €[51] | 50 млн US $[52] | 55 млн US $[53] | 48 млн US $ | 38,5 млн US $ |
Див. також
- Boeing F/A-18E/F Super Hornet — багатоцільовий палубний винищувач
- Eurofighter Typhoon
Примітки
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |