Lophozonia cunninghamii
Nothofagus cunninghamii — один з видів нотофагусу. Таксон названий на честь ботаніків Аллана і Річарда Каннінгемів, які тривалий час займалися вивченням флори Австралії та Океанії. Належить до секції Lophozonia.[1][2]
| Nothofagus cunninghamii | |
|---|---|
 | |
| Гілка молодої рослини | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Nothofagaceae |
| Рід: | Nothofagus |
| Підрід: | Nothofagus subg. Lophozonia |
| Вид: | Nothofagus cunninghamii (N. cunninghamii) |
| Біноміальна назва | |
| Nothofagus cunninghamii (Hook.f.) Heenan & Smissen | |
| Синоніми | |
Lophozonia cunninghamii | |
До 2013 року вид Lophozonia cunninghamii був відомий як Nothofagus cunninghamii.[3]
Ареал
Lophozonia cunninghamii поширений в південно-східній частині Австралії (штати Вікторія та Новий Південний Уельс) і в Тасманії.
Опис
Цей вид належить до вічнозелених видів нотофагусу. Lophozonia cunninghamii — дерево до 40 м заввишки (рідше до 55 м) з лускатою темно-брунатною корою. Листки прості, 1,5-2 см завдовжки, молоді — червоного, помаранчевого або жовтого кольору, пізніше стають темно-зеленими. Квіти — жовто-зелені сережки. Щільність деревини — 750—880 кг/м³.
Дорослі дерева можуть витримувати підвищення температури до + 40 °С та вище і короткочасні заморозки до −15 °С, але не витримують пожеж.
Культивування
Lophozonia cunninghamii швидко проростає з насіння і добре росте в місцях з кліматом, що схожий на тасманійський в тому числі на Північному Заході США та у Великій Британії. На Британських островах його вирощують на північ аж до узбережжя західної Шотландії.[4]
 |  |  | ||||||||
Lophozonia cunninghamii | ||||||||||
Примітки
 | Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
