Video Graphics Array

VGA (англ. Video Graphics Array) — відеоадаптер та відповідний стандарт дисплеїв вперше введений на комп'ютерах IBM PS/2 у 1987 році[1], але через його розповсюдженість також став означати і 15-контактний D-subminiature VGA та роздільність 640×480. Ця роздільність витіснена[коли?] з ринку персональних комп'ютерів, але набуває популярності на ринку мобільних пристроїв.[2] VGA був останнім стандартом, якому слідувала більшість виробників відеоадаптерів.

Відеоадаптер VGA підключається як до кольорового, так і до монохромного монітору, при цьому доступні всі стандартні відеорежими. Частота оновлення екрану у всіх стандартних режимах, крім 640×480, — 70 Гц, у режимі 640×480 — 60 Гц. Відеоадаптер має можливість одночасно виводити на екран 256 різних кольорів, з палітри в 262 144 кольорів (по 6 біт на червоний, зелений і синій компоненти). Обсяг відеопам'яті VGA — 256 кБ.

Відеоадаптер VGA, на відміну від попередніх відеоадаптерів IBM (MDA, CGA, EGA), використовує аналоговий сигнал для передавання кольорової інформації. Перехід на аналоговий сигнал був зумовлений необхідністю скорочення числа проводів в кабелі. Також аналоговий сигнал давав можливість використовувати VGA-монітори з наступними відеоадаптерами, що можуть виводити більшу кількість кольорів.[3]

Офіційним послідовником VGA став стандарт IBM XGA, фактично ж він був заміщений різними розширеннями до VGA, відомими як SVGA.

Технічні характеристики

Палітра VGA

See also the List of monochrome and RGB palettes article — 18-bit RGB section, and the List of 16-bit computer hardware palettes article — MCGA and VGA section.
VGA 256 color palette

Архітектура відеоадаптера VGA

VGA складається з таких основних підсистем:

  • Графічний контролер (англ. Graphics Controller), за допомогою якого відбувається обмін даними між центральним процесором і відеопам'яттю. Має можливість виконувати бітові операції над даними, що передаються.
  • Відеопам'ять (Display Memory), в якій розміщуються дані, що відображаються на екрані монітора. 256 кБ DRAM розділені на чотири кольорових пласти по 64 кБ.
  • Послідовний перетворювач (Serializer або Sequencer) — перетворює дані з відеопам'яті в потік бітів, що передається контролеру атрибутів[4].
  • Контролер атрибутів (Attribute Controller) — за допомогою палітри перетворює вхідні дані в кольорові значення.
  • Синхронізатор (Sequencer) — керує часовими параметрами відеоадаптера і перемиканням кольорових пластів.
  • Контролер ЕПТ (CRT Controller) — генерує сигнали синхронізації для ЕПТ[5][6].

На відміну від CGA і EGA, основні підсистеми розташовуються на одній мікросхемі, що дозволяє зменшити розмір відеоадаптера. В комп'ютерах PS/2 відеоадаптер VGA інтегрований в материнську плату [3].

Текстові режими

В стандартних текстових режимах символи формуються в комірці 9×16 пікселів, можливе використання шрифтів інших розмірів: 8—9 пікселів в ширину і 1—32 пікселі в висоту. Розміри самих символів, як правило, менше, тому що частина простору йде на створення простору між символами. Функція для вибору розміру шрифту в BIOS відділена від функції вибору відеорежиму, що дозволяє використовувати різноманітні комбінації режимів і шрифтів. Є можливість завантаження восьми і одночасного виводу на екран двох різноманітних шрифтів[3][7].

У VGA BIOS зберігаються такі види шрифтів і функції для їхнього завантаження й активації:

  • 8×16 пікселів (стандартний шрифт VGA),
  • 8×14 (для сумісності з EGA),
  • 8×8 (для сумісності з CGA).

Як правило, ці шрифти відповідають кодовій сторінці CP437. Також підтримується програмне завантаження шрифтів.[8].

Доступні такі стандартні режими:

  • 40×25 символів, 16 кольорів, роздільність 360×400 пікселів.
  • 80×25 символів, 16 кольорів, роздільність 720×400 пікселів.
  • 80×25 символів, монохромний, роздільність 720×400 пікселів[5].

Використовуючи шрифти менших розмірів, ніж стандартний 8×16, можна збільшити кількість рядків у текстовому режимі. Наприклад, якщо використовувати шрифт 8×14, то буде доступно 28 рядків, при 8×8 — 50 (аналогічно режиму EGA 80x43)[9][10].

В текстових режимах для кожної комірки з символом можна вказати атрибут, що задає спосіб відображення символу. Існує два окремих набори атрибутів — для кольорових режимів і для монохромних.

Атрибути кольорових текстових режимів дозволяють обрати один з 16-ти кольорів символу, один з 8-ми кольорів фону і ввімкнути чи вимкнути моргання (можливість вибору моргання можна замінити на можливість вибору одного з 16-ти кольорів фону), що збігається з можливостями CGA.

Атрибути монохромних режимів збігаються з атрибутами, доступними у MDA, і дозволяють вмикати підвищену яскравість символу, підкреслення, моргання, інверсію та деякі їх комбінації[3].

Графічні режими

На відміну від своїх попередників (CGA і EGA) відеоадаптер VGA мав відеорежим з квадратними пікселями (тобто, на екрані зі співвідношенням сторін 4:3 співвідношення горизонтальної і вертикальної роздільностей було також 4:3). У адаптерів CGA і EGA пікселі були витягнуті по вертикалі.

Стандартні графічні режими

  • 320X200 пікселів, 4 кольорів.
  • 320X200 пікселів, 16 кольорів.
  • 320X200 пікселів, 256 кольорів.
  • 640X200 пікселів, 2 кольори.
  • 640X200 пікселів, 16 кольорів.
  • 640X350 пікселів, монохромний.
  • 640X350 пікселів, 16 кольорів.
  • 640X480 пікселів, 2 кольори. При роздільності 640×480 пікселів має пропорції 1:1.
  • 640X480 пікселів, 16 кольорів[5].

Нестандартні графічні режими (X-режими)

Перепрограмування VGA дозволяло досягти більш високих роздільностей порівняно зі стандартними режимами VGA. Найбільш розповсюджені такі режими:

  • 320×200, 256 кольорів, 4 сторінки. Нічим зовні не відрізняється від режиму 13h (320×200, 256 кольорів), цей режим мав чотири відеосторінки. Це дозволяло реалізувати подвійну і навіть потрійну буферизацію.
  • 320×240, 256 кольорів, 2 сторінки. В цьому режимі сторінок менше, зате пікселі квадратні.
  • 360×480, 256 кольорів, 1 сторінка. Найбільша роздільність при 256 кольорах, що дозволяє VGA.

У всіх цих режимах структура графічної пам'яті не лінійна, і адреса пам'яті, котра відповідає пікселю з координатами (x, y), обчислюється за складними формулами. Зате через особливості контролера відеопам'яті копіювання даних в відеопам'ять відбувається вчетверо швидше, ніж в режимі 13h.

Термін «X-режим» (англ. Mode X) вигадав Майкл Абраш[en] в 1991 році для позначення нестандартного режиму 320×240, 256 кольорів. Цей режим відкрили різні програмісти незалежно один від одного, він став відомий завдяки статтям Майкла Абраша в журналі «Dr. Dobb's Journal»[11].

Порівняльна таблиця

Назваx
(ширина)
y
(висота)
Пікселів
(×1 мільйон)
Співвід-
ношення
сторін
Різниця пікселів у процентахШирокоекранна
версія
Типовий розмір
екрану
VGASVGAXGAXGA+SXGASXGA+UXGAQXGA
VGA6404800,311,330%−36%−61%−69%−77%−79%−84%−90%WVGA
SVGA8006000,481,3356%0%−39%−52%−63%−67%−75%−85%WSVGA
XGA10247680,791,33156%64%0%−21%−40%−47%−59%−75%WXGA15" / 38 см
XGA+11528641,001,33224%107%27%0%−24%−32%−48%−68%WXGA+17" / 43 см
SXGA128010241,311,25327%173%67%32%0%−11%−32%−58%WSXGA17–19" / 43–48 см
SXGA+140010501,471,33379%206%87%48%12%0%−23%−53%WSXGA+
UXGA160012001,921,33525%300%144%93%46%31%0%−39%WUXGA20" / 51 см
QXGA204815363,151,33924%555%300%216%140%114%64%0%WQXGA30" / 76 см

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Шаблон:AVconn