XIII століття

століття
(Перенаправлено з XIII)
2-ге тисячоліття
XI століття —XII століття —XIII століття —XIV століття —XV століття
1190-ті 1190119111921193119411951196119711981199
1200-ті 1200120112021203120412051206120712081209
1210-ті 1210121112121213121412151216121712181219
1220-ті 1220122112221223122412251226122712281229
1230-ті 1230123112321233123412351236123712381239
1240-ві 1240124112421243124412451246124712481249
1250-ті 1250125112521253125412551256125712581259
1260-ті 1260126112621263126412651266126712681269
1270-ті 1270127112721273127412751276127712781279
1280-ті 1280128112821283128412851286128712881289
1290-ті 1290129112921293129412951296129712981299
1300-ті 1300130113021303130413051306130713081309

XIII століття історики характеризують як завершальне століття Високого Середньовіччя. Населення Європи досягло максимуму, зростала кількість міст, значна частина з яких отримала магдебурзьке право. Продовжувалася боротьба за верховенство між церковною та світською владами. Виникли перші парламенти. Сформувалася Ганза. Упродовж століття виникла й досягла піка своєї могутності Монгольська імперія. Завоювання монголами Багдада поклало край золотій добі ісламу.

Внаслідок монгольської навали припинила існування Київська Русь. Київ втратив не тільки економічне й політичне, а й, з переїздом митрополитів до Володимира-на-Клязмі, релігійне та культурне значення. Зусиллями Данила Галицького досягло піка могутності Галицько-Волинське князівство. Виник й почав зростати Львів.

Політичні й релігійні діячі

Фреска Джотто. Папа римський Інокентій ІІІ спить, а франциск Ассізький підтримує розхитану католицьку церкву.

Події

Русь

На початку століття Галицько-Волинське князівство очолював Роман Мстиславич, а Володимиро-Суздальське Всеволод Велике Гніздо. Київ втратив своє політичне та економічне значення, але залишався релігійним та культурним центром. Роман Мстиславич загинув 1205 року в поході на Польщу. Після його смерті розпочалася боротьба за Галич і Володимир між різними княжими родами, в яку втручалися угорські й польські правителі. Тільки в 1230-х утвердилася влада сина Романа Мстиславича Данила Романовича Галицького.

1223 року руські князі вперше зіткнулися з монголами. Вони на прохання половців про допомогу. Однак, битва на Калці завершилася важкою поразкою. Масштабна татаро-монгольська навала розпочалася 1238 року, а 1240 року монгольські війська захопили й зруйнували Київ.

Новгородська республіка, де княжив Олександр Всеволодович Невський залишилася осторонь татаро-монгольської навали. 1240 року новгородський князь здобув перемогу над шведами в Невській битві, а 1242 року — над Лівонським орденом у Льодовому побоїщі. Після встановлення татарського іга руські князі повинні були отримувати ярлик на княжіння в Золотій Орді. Олександр Невський спочатку отримав ярлик на Київ, однак розорене місто його не цікавило, тож незабаром він добився ярлика на Володимир-на-Клязьмі.

Данило Галицький намагався знайти підтримку на заході, однак марно. Повернувшись, він зміцнив Галицько-Волинське князівство, 1253 року папа римський надав йому титулу короля. Угорщина та Польща теж потерпали від нападів ординців, зате значною силою стало Велике князівство Литовське, з яким Данило Галицький та його сини вели боротьбу впродовж 1240—1270-х років. Виникло місто Львів, куди змістився центр королівства за правління сина Данила Галицького Лева Даниловича. Було споруджено замки-фортеці в Луцьку, Львові, Олеську, Кам'янці, Кременці, Ужгороді, Невицьку, Хотині, Острозі.

Після смерті Олександра Невського у Володимиро-Суздальському князівстві за владу боролися його сини Дмитро Олександрович Переяславський та Андрій Олександрович Городецький, використовуючи в цій боротьбі ординські загони. Руським князям також довелося брати участь у походах Орди на Литву, Польщу й Угорщину, а також у міжусобицях у самій Орді.

  • У Галицькій землі було написано ікону Покрови Пресвятої Богородиці.
  • Поява в Київській Русі «Палеї» — збірника апокрифічних переказів на біблійні старозавітні теми
  • Угорщина повністю оволоділа гірськими районами Закарпаття.

Візантія

Література

Архітектура

Дзвіниця у Флоренції.

Живопис

  • Джотто (1266—1336), геніальний італійський художник.

Посилання