Прощена неділя

Останній день Масниці і остання неділя перед Великим постом

Прощена неділя, Сиропусна неділя (церк.-слов. Неделя сыропустная; грец. Κυριακή τῆς Τυρινής, Κυριακή τῆς Τυρο-φάγου), також Тиждень Адамова вигнання (грец. Κυριακή τῆς ἐξορία τοῦ Ἀδάμ; лат. Quinquagesima; Esto mihi), Сиропуст[1]; Прощений день[2] — останній день Масниці і остання неділя перед Великим постом. Четвертий і останній з чотирьох тижнів підготовки до Великого посту в Православ'ї (сьома неділя перед Великоднем[3]), яке слідує після «Тижня про Страшний суд», останній день, коли, відповідно до Типікону, дозволяється їсти скоромну їжу: яйця і молочні продукти. Назва слов'янським словом «Сиропусний» позначає «сир опускаю», тобто «сир залишаю».

Прощена неділя
Сиропусна неділя
Прощена неділя Сиропусна неділя
Прощена неділя
Сиропусна неділя
Адам і Єва. Е. Делакруа. XIX століття. Бібліотека палацу Бурбонів
Ким святкується римо-католики, греко-католики, православні
Початок за 7 тижнів до Воскресіння
Святкування богослужіння, чин прощення
Традиції просити взаємно у всіх прощення
Пов'язаний з Великий піст

Обряд прощення

Увечері на «постові заговини» старі люди ходили до рідних і знайомих «прощатися» — просити прощення за «кривди» чи «гріхи», заподіяні протягом цілого року. Також існує звичай відвідувати могили померлих родичів, щоби і в них просити вибачення.

Прощення здебільшого відбувалося у формі такого діалогу:

— Прости мені!
— Бог простить!
— І в другий раз прости!
— Бог простить!
— І в третій раз прости!
— Бог простить і я прощаю!

Страви

На прощену неділю прийнято їсти вареники. За народною приказкою, на прощену неділю «і бусурмени вареники їдять!».

У Католицтві

Аналог Прощеної неділі в римській літургійній традиції — лат. Quinquagesima (буквально «п'ятдесятий [день]», оскільки це день за 50 днів до Великодня). Ця назва з'явилася в VI столітті. Крім того, ця неділя також називалася лат. Esto mihi (буквально «будь мені») по перших словах вхідного піснеспіву (Пс. 30:3)[4]. До реформи Римського календаря в 1969 році ця неділя входила в підготовчий період перед Великим Постом (літургійний колір — фіолетовий), а після цього було віднесено до Рядового часу й втратило свої назви. На даний час як особливе святкування Quinquagesima зберігається в екстраординарній формі римського обряду[5]. Серед звичаїв народів Західної Католицької Церкви ця неділя припадала на період карнавалу.

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання