Європа (міфологія)
Ця стаття про міфологічний персонаж. Інші значення див. Європа (значення)
| Європа Εὐρώπη | |
|---|---|
 Європа і бик на фресках Помпеї, 1 ст. до н. е. | |
| фінікійська принцеса | |
| Божество в | давньогрецька релігія |
| Місцевість | Стародавня Греція |
| Покровитель для | Європа |
| Батько | Фенікс, Агенор Фінікійський, Тітій |
| Мати | Перімеда, Телефасса, Аргіопа |
| Брати/сестри | Кадм |
| Чоловік | Астеріон |
| Діти | Мінос, Радамант, Сарпедон |
| Пов'язані персонажі | Зевс |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Європа (грец. Εὐρώπη) — у давньогрецькій міфології[1] дочка фінікійського царя. Ім'я її ймовірно походить від фінікійського «захід»[2]. Згадана в епосі (Іліада, XIV, 321).
Походження
Всі версії сходяться в тому, що вона була сестрою Кадма, але вказівки на батька розходяться. За однією версією, вона — дочка Фенікса [3], внучка Агенора; по поету Асію — дочка Фенікса і Перімеди [4]. За іншою, дочка Агенора [5] і Телефасси; або дочка Агенора і Аргіопи[6]. За рідкісної версії, дочка Тітія[7].
Викрадення Європи
_Rape_of_Europa_by_Giambattista_Tiepolo_-_Gallerie_Accademia.jpg)
Коли Європа з подругами гралася на березі моря, Зевс у вигляді білого бика викрав її, приніс на острів Крит і зґвалтував. Там Європа народила від Зевса Міноса й Радаманта (за пізнішими переказами, ще й Сарпедона), потім одружилася з бездітним Критським царем Астеріоном, який залишив владу над островом її синам.
Міф про Європу, без сумніву, містить риси східного зооморфізму, як і міфи про Кадма та Мінотавра. Європу шанували на Криті і в Фівах як тубільне божество. Геродот раціоналізує міф про Європу і вважає, що це фінікійська царівна, яку викрали Критські купці.
Викрадення Європи — улюблений сюжет багатьох митців (Тіціан, Клод Лоррен, Джованні Баттіста Тьєполо, Валентин Сєров та ін.).
Іменем Європи названі супутник Юпітера і астероїд 52 Європа.
Примітки
Див. також
- Quod licet Iovi, non licet bovi
- 52 Європа - астероїд, названий на честь персонажу.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Європа (міфологія) |
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Войтех Замаровський. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — ISBN 5-250-01575-1.
