Азербайджансько-вірменські зіткнення у вересні 2022
12 вересня 2022 року вздовж азербайджансько-вірменського кордону спалахнули бої між вірменськими та азербайджанськими військами.[8][9] Обидві сторони звинуватили одна одну в ескалації.[10][11][12] Міністерство оборони Вірменії заявило, що Азербайджан атакував з артилерії та важкого озброєння позиції вірмен поблизу міст Варденіс, Горіс, Сотк і Джермук і окупував окремі райони своєї території.[11][12] Міністерство оборони Азербайджану заявило, що Вірменія влаштувала «широкомасштабні провокації» поблизу Дашкасанського, Кельбаджарського та Лачинського районів і захопила кілька стратегічних висот у прикордонному районі всередині Вірменії.[13][14][2][15][12]
| Азербайджансько-вірменські зіткнення у вересні 2022 | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Карабаський конфлікт Вірмено-азербайджанський прикордонний конфлікт (2021—2022) | |||||||||
 Місця сутичок позначені червоними квадратами. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Азербайджан |  Вірменія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Ільхам Алієв (Президент, Головнокомандувач) Закір Гасанов(Міністр оборони) | Нікол Пашинян (Прем'єр-міністр, Головнокомандувач) Сурен Папікян (Міністр оборони) | ||||||||
| Військові формування | |||||||||
 Збройні сили Азербайджану |  Збройні сили Вірменії | ||||||||
| Втрати | |||||||||
За даними Азербайджану:
За даними Вірменії:
| За даними Вірменії: За даними Азербайджану: Незалежні дані: | ||||||||
13 вересня Російська Федерація оголосила про посередництво в угоді про припинення вогню, але обидві сторони підтвердили, що вона була порушена через кілька хвилин після того, як вона набула чинности.[16][17][18] За даними прем'єр-міністра Вірменії Нікол Пашиняна, загинули щонайменше 135 вірменських військовослужбовців.[19] Азербайджан визнав 80 загиблих та 281 пораненого серед своїх військ.[20][21]
Бої спалахнули невдовзі після того, як російські військові зазнали серйозних невдач з боку України під час українського контрнаступу на Харківщині, що послабило проєкцію їхньої сили в регіоні.[22] Зусилля ЄС отримати більше газу з Азербайджану, щоб компенсувати втрату імпорту з Російської Федерації, також послабили його вплив у регіоні.[23]
Передумови
12 травня 2021 року азербайджанські солдати перетнули кордон Вірменії в провінціях Сюнік і Гегаркунік і зайняли близько 41 км2 території Вірменії.[24][25][26][27] Європейський парламент, США та Франція — два з трьох співголів Мінської групи ОБСЄ, закликали Азербайджан вивести свої війська з міжнародно визнаної території Вірменії.[28][29]
Подальші зіткнення відбулися в липні 2021 року та в листопаді 2021 року, повідомлялося про втрати з обох сторін. У спільній заяві від 17 листопада 2021 року доповідачі ЄС назвали військову операцію, розпочату Азербайджаном 16 листопада 2021 року, найгіршим порушенням угоди про припинення вогню в Нагірному Карабасі від 2020 року.[30]
Хронологія
Увечері 12 вересня МО Вірменії повідомило, що ЗС Азербайджану відкрили вогонь з артилерії та важкого озброєння по вірменським позиціям і цивільним районам у Горісі, Капані, Сотку, Джермуку, Артаніші та Ішханасарі. У МО Вірменії зазначили, що Азербайджан використовував БПЛА.[31] МО Азербайджану заявило, що Вірменія влаштувала «широкомасштабні провокації» поблизу Дашкасанського, Кельбаджарського та Лачинського районів і мінувала дороги постачання армії. У Міноборони Азербайджану повідомили, що вживають заходів для «придушення вогневих точок збройних сил Вірменії та недопущення розширення масштабів протистояння».[32]
13 вересня РФ оголосила про посередництво в угоді про припинення вогню, але обидві сторони підтвердили, що вона була порушена через кілька хвилин після набуття чинності.[33][34][35]
13 вересня о 14:00 Міноборони Вірменії оголосило, що ситуація на деяких ділянках азербайджансько-вірменського кордону залишається надзвичайно напруженою, оскільки Азербайджан продовжує спроби позиційного просування, зокрема в напрямку Неркін Хенд, Верін-Шоржа, Артаніш і Сотк. У МЗС Вірменії також заявили, що в результаті азербайджанського обстрілу було пошкоджено багато житлових будинків у с. Кут, а жінок і дітей евакуювали.[36] За словами прем'єр-міністра Вірменії Нікол Пашиняна, загинули щонайменше 105 вірменських військовослужбовців. Міністерство оборони Азербайджану оголосило про загибель 50 своїх військовослужбовців, 42 з яких були військовослужбовцями азербайджанської армії, а 8 — Державної прикордонної служби.[37]
14 вересня вранці МО Азербайджану повідомило, що ЗС Вірменії вночі обстріляли з мінометів і артилерії підрозділи азербайджанської армії, дислоковані на Кельбаджарському і Лачинському напрямках, і що армія вживає «адекватних заходів у відповідь».[38] Міноборони Вірменії назвало це «черговою дезінформацією», яка «слугує інформаційною базою для здійснення військової агресії проти суверенної території Республіки Вірменія».[39] Міноборони Вірменії також повідомило, що Азербайджан обстрілював Джермук і Верін Шоржа з артилерії, мінометів і великокаліберної стрілецької зброї.[40] Об 11:00 Міністерство оборони Азербайджану і Генпрокуратура виступили зі спільною заявою, в якій стверджують, що в результаті обстрілу ЗС Вірменії постраждали двоє мирних громадян Азербайджану.[41]
Нікол Пашинян заявив, що Азербайджан взяв під контроль певні ділянки території Вірменії. Пашинян додав, що Вірменія вперше в історії звернулася до статті про колективну оборону ОДКБ.
17 вересня до Єревану з офіційним візитом прибула спікер Палати представників США Ненсі Пелосі. Вона засудила атаки Азербайджана проти Вірменії[42].
19 вересня в Єревані почалися мітинги з вимогою виходу з ОДКБ[43].
Реакції
Державний секретар США Ентоні Блінкен висловив стурбованість зіткненнями та закликав обидві країни негайно припинити «будь-які військові дії», після чого по телефону з Ільхамом Алієвим висловив стурбованість «військовими діями вздовж азербайджансько-вірменського кордону, включаючи обстріли Вірменії» і «закликав президента Алієва припинити військові дії».[44]
Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу звинуватив Вірменію в початку бойових дій і висловив підтримку подальших переговорів.[45]
Президент Франції Емануель Макрон закликав Азербайджан «повернутися до дотримання режиму припинення вогню» і «поважати територіальну цілісність Вірменії».[46][47][48] Франція підняла конфлікт як тему обговорення в Раді безпеки ООН.[49]
Генеральний секретар Організації тюркських держав висловив стурбованість і засудив «військову провокацію збройних сил Вірменії». Він також закликав Вірменію дотримуватися домовленостей, досягнутих між двома країнами.[50]
Голова Делегації Європейського парламенту зі зв'язків з Південним Кавказом (DSCA) виступив із заявою щодо «військової агресії Азербайджану проти Республіки Вірменія», рішуче засудивши «великомасштабну військову атаку Азербайджану на численні цілі на території Республіка Вірменія».[51] У спільній заяві провідних євродепутатів засуджено «великомасштабне військове зіткнення» та закликано «Азербайджан негайно припинити наступ, повернути свої війська на вихідні позиції та повністю поважати територіальну цілісність Вірменії».[52]
Міністерство закордонних справ Кіпру засудило «розв'язаний Азербайджаном штурм позицій на території Вірменії».[53]
Міністерство закордонних справ Індії закликало «сторону-агресора негайно припинити бойові дії».[54]
