Александр Астрюк

Александр Астрюк народився 13 липня 1923 році в Парижі. Отримавши ступінь ліценціата права і англійської філології, готувався до вступу до Політехнічної школи, але захопився мистецтвом і літературою. Написав свій перший роман «Канікули», і потім зайнявся журналістикою; вів хроніку в кінематографічних виданнях «Комба́» (фр. Combatts) та «Екран Франсе» фр. L'Écran français, працював асистентом режисера, написав декілька есе, романів, кіносценаріїв і статей з теорії кіно.

Александр Астрюк став широким відомим після публікації у 1948 році в часописі L'Écran français^[fr] свого програмного тексту «Народження нового авангарду: камера-стило», в якому закликав до звільнення режисури від канонів розповідного зображення життя в ім'я свободи і гнучкості самовираження (за аналогією з індивідуальним стилем письменника). А. Астрюк також брав участь в створенні кіноклубу «Об'єктив-49», який очолював Жан Кокто.

Після цього Астрюк зняв декілька експериментальних короткометражних стрічок — «Туди і назад» (1948), «Улісс, або погані зустрічі» (1949), а в 1953 році дебютував у великому кіно фільмом «Багряна завіса», яка був удостоєна призу Каннського кінофестивалю, а також призу імені Луї Деллюка. Услід за першим Александр Астрюк зняв ще низку повнометражних фільмів, але після провалу в прокаті його фільму «Полум'я над Адріатикою^[fr]» (1968, спільно з СФРЮ), повернувся до журналістики і літератури, потім знімав телевізійні стрічки.

У 1994 Французька академія присудила Александру Астрюку Премію Рене Клера за внесок у кінематограф.

Актор

• 1949 — Побачення у липні /Rendez-vous de juillet — епізод (немає в титрах)
• 1957 — Кишенькове кохання / Un Amour de poche,
• 1974 — Убита дівчина / La Jeune fille assassinée

Режисер

Сценарист

• Французька нова хвиля
• Теорія авторського кіно