Антропоморфізм
Антропоморфі́зм (грец. ανθρωπος — людина, грец. μορφή — вигляд, форма) — уподібнення будь-чого, що не є людиною, до людини або перенесення її фізичних та інтелектуальних властивостей на істот, речі та явища навколишнього світу. До антропоморфізму належить як зовнішнє уподібнення до людини — в пропорціях, формі, рисах зовнішності та атрибутах, так і за мотиваціями, намірами чи емоціями. Завдяки антропоморфізму відбувається розуміння та освоєння людиною зовнішнього світу, з яким вона взаємодіє[1].
_-_The_Nursery_Alice_(1890)_-_BL.jpg)
Антропоморфізм властивий міфології, де людське екстраполюється на природне; він різною мірою лежить в основі майже всіх релігій, що уявляють богів людиноподібними за виглядом, намірами, вчинками. Значною мірою антропоморфізм проявляється в сучасній художній творчості, повсякденному житті та науці як наслідок антропоцентризму.
Історія
Вперше термін антропоморфізм використав давньогрецький філософ Ксенофан, що жив у VI-V столітті до н.е. Ксенофан помітив, що мешканці описують місцевих богів схожими по кольору шкіри та обличчю на себе: грецькі боги мали світлу шкіру, тоді як африканські — темну[2].
У філософії Людвіга Фейєрбаха стверджується, що уявлення про Бога є наслідком відображення в свідомості найкращих людських якостей. Едвард Тайлор відстоював думку, що духи й боги в міфологіях та релігіях є наслідком антропоморфізації явищ природи[3].
Антропоморфізм був ґрунтом для стародавньої поезії і народної творчості в цілому. Риси антропоморфізму проявляються в образному мисленні, мистецтві й літературі, наприклад в байках, в казках, де часто різним тваринам і речам приписуються людські властивості.
В сучасності антропоморфізм передусім проявляється в художній творчості. Наприклад, коли тварини поводяться як люди і на рівних взаємодіють з людьми, або їм надається людиноподібний вигляд, людський спосіб життя. Поєднання антропоморфізму та зооморфізму виражається в субкультурі фурі[4]. Антропоморфізм поширений в фантастиці, переносячи людські риси на невідомі, але можливі явища та істот: іншопланетян, штучний інтелект тощо[5][6].
Антропоморфізм почасти проявляється в турботі про домашніх тварин, коли їм робляться зачіски, одяг, яких вони не потребують. Тим самим тваринам приписується почуття прекрасного, розуміння поняття моди. Також антропоморфізм вбачається в дослідженнях здатності тварин до творчості[4].
До антропоморфних агентів сучасності належать і людино-машинні інтерфейси, такі як Siri. При цьому дослідження вказують на те, що люди не вірять повністю що такі HMI програми дійсно мають людські емоції чи думки, але практично взаємодіють з цими програмами так, як взаємодіють з іншими людьми[7].
Див. також
Примітки
Посилання
- Антропоморфізм [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 42. — 1000 екз.
- Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 54.
 | Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
