Б'єрк

ісландська співачка і авторка пісень
Докладніше: Ісландське ім'я

Б'єрк[1] Квюдмюндсдоуттір (ісл. Björk Guðmundsdóttir, ісл. вимова: [pjœr̥k ˈkvʏðmʏntsˌtouʰtɪr̥] ( прослухати); нар. 21 листопада 1965(19651121), Рейк'явік) — ісландська співачка, музикантка, композиторка та авторка пісень, акторка. Номінувалась на 13 нагород «Греммі», нагороду Кіноакадемії «Оскар», дві нагороди «Золотого Глобуса»[2] та Премію Європейської кіноакадемії (European Film Awards).[3]

Б'єрк
Björk
Зображення
Зображення
На концерті в Парижі, 2022 рік
Основна інформація
Повне ім'я Б'єрк Квюдмюндсдоуттір
Дата народження 21 листопада 1965 (58 років)
Місце народження Ісландія, Рейк'явік
Роки активності 1975 — дотепер
Громадянство Ісландія Ісландія
Національність ісландка
Професія співачка, акторка, музика, композиторка
Співацький голос сопрано
Інструменти Вокал, флейта, піаніно
Жанр Артпоп, авангардна музика, електроніка, експериментальна музика
Гурт «Tappi Tíkarrass» (1982—1984)
«KUKL» (1983—1986)
«Sykurmolarnir» (1986—1992)
Лейбл One Little Indian, Polydor, Universal Records, Elektra, Atlantic, Nonesuch, Warner Bros., Megaforce, RED
Нагороди
Кавалер ордена «За заслуги»

Nordic Council Music Prized (1997)

Polar Music Prize (2010)

Bodil Award for Best Actress in a Leading Roled (2001)

Європейський кіноприз найкращій акторці (2000)

Jameson People's Choice Award for Best Actressd (2000)

Edda Award for Best Leading Actor or Actressd (2000)

Icelandic Music Awardsd

Qwartz Electronic Music Awardsd

Батько Guðmundur Gunnarssond
Діти (2) Ísadóra Bjarkardóttir Barneyd
Автограф
bjork.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Відома експресивним вокалом та інтересом до різних стилів музики. Сингли Б'єрк «It's oh so quiet»,[4] «Army of me» та «Hyperballad» побували в британській топ-10.[5][6] Лейблом «One little Indian» у 2003 році продано 15 мільйонів альбомів в усьому світі. Б'єрк посіла 36 місце серед «100 найвидатніших жінок рок-н-ролу» та 8 місце серед «22-х найвидатніших голосів у музиці».[7]

Поза музичною кар'єрою, Б'єрк виконала роль жінки із проблемами зору, що піддається знущанням на виробництві, у фільмі 2000 року «Танцюристка в темряві» Ларса фон Трієра, за що здобула нагороду «Найкраща акторка» на Каннському кінофестивалі 2000 року[8] та номінацію на «Оскар» за вклад у саундтрек «Я бачила це все».[9]

«Біофілія» Б'єрк 2011 року продавався як інтерактивний альбом із додатком із власною освітньою програмою. Б'єрк підтримує різноманітні екологічні програми.

Повномасштабна ретроспективна виставка, присвячена Б'єрк, відбулася в Нью-Йоркському музеї сучасного мистецтва 2015 року.

Життєпис

Народилася 21 листопада 1965 року у Рейк'явіку.

Б'єрк має сина (нар. 1986) і доньку (нар. 2002).

Музична кар'єра

Музична кар'єра Б'єрк розпочалася в 11 років, коли вона навчалася грі на фортепіано в початковій школі. Після шкільного виступу, на якому Б'єрк виконала пісню 70-х — 80-х років англійської співачки Тіни Чарлз «I love to love», її вчителька відправила запис дівчини до єдиної в усій країні ісландської радіостанції «RÚV». Запис транслювався на всю Ісландію і привабив представників фірми «Fálkinn» укласти контракт із Б'єрк. Дебютний альбом співачки з однойменною назвою «Björk» був записаний, коли їй було 11 років і вийшов в Ісландї в грудні 1977.[10]

Проте Б'єрк рано захопилася панк-роком: вже в 14 років вона створила дівочий панк-рок-гурт «Spit and Snot» (1979). 1980 року закінчила музичну школу.

В 1981 році Б'єрк і басист Якоб Магнуссон (Jakob Magnússon) формують новий гурт  — «Jam-80», що пізніше стає відомим під назвою «Tappi Tíkarrass». Невдовзі гурт випустив сингл «Bítið fast í vítið» (того ж року). Наступний альбом гурту «Miranda» вийшов у грудні 1983 року.

Згодом Б'єрк починає співпрацю з Ейнаром Ерном Бенетіктссоном (Einar Örn Benediktsson) — ісландським попспіваком і трубачем, Ейнаром Мелаксом (Einar Melax) з ісландського панк-гурту «Purrkur Pillnikk», а також з іншими музикантами з гурту «Þeyr».

Автором пісень «Isobel», «Bachelorette», «Jóga», «Oceania», «Wanderlust» є ісландський письменник Сьйоун.

Стиль

За три десятиліття сольної кар'єри Б'єрк розробила еклектичний та авангардний музичний стиль,[11][12] що включає аспекти електронної,[11][13][14][15] танцювальної,[15][16] альтернативної танцювальної музики,[17] трип-хопу,[18] експериментальної музики,[19][20] глітчу,[12] джазу,[12][21] альтернативного року,[22][23] інструментальної[11] та сучасної класичної музики.[14][20] Музика Б'єрк постійно піддається критичному аналізу та дослідженню, оскільки її складно віднести до певної категорії в музичному жанрі.[24] Хоча Б'єрк часто називає себе попспівачкою,[25] її вважають «неспокійною експериментальною творчою силою».[26][25]

Її альбом «Дебют», який включає електронну музику, хауз, джаз та трип-хоп, був зарахований до числа перших альбомів, у якому було використано електронну музику в мейнстримній попмузиці.[27][28]

Голос

Б'єрк володіє сопрано, діапазон якого варіюється від мі малої октави до ре третьої октави.[29][30][31][32] Її голос описують як «еластичний» і «сальтовий», а також хвалять за володінням джазовим стилем скет, за унікальні вокальні стилі та подачу.[33] Наприкінці 2012 року повідомлялося, що Б'єрк перенесла операцію на поліпах у голосових зв'язках.[34]

Дискографія

  • Debut (1993)
  • Post (1995)
  • Homogenic (1997)
  • Vespertine (2001)
  • Medúlla (2004)
  • Volta (2007)
  • Biophilia (2011)
  • Vulnicura (2015)
  • Utopia (2017)
  • Fossora (2022)

Фільмографія

Див. також


Примітки

Посилання