Буда (Будапешт)
Буда (угор. Buda, словац. Budín, хорв. Budim, тур. Budin, серб. Будимо або Budim), Офен (нім. Ofen) — західна частина угорської столиці Будапешта на правому березі Дунаю. Згідно з середньовічною легендою, назва Буда походить від імені гунського вождя Бледа (угор. Buda), за іншою версією, назва міста має слов'янське походження — від «буда» ('будинок, будівля, селище')[2]
| Буда | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 47°28′00″ пн. ш. 19°03′00″ сх. д. / 47.4666666666947776320739649° пн. ш. 19.0500000000277793787972769° сх. д. 19°03′00″ сх. д. / 47.4666666666947776320739649° пн. ш. 19.0500000000277793787972769° сх. д. | ||||
| Країна | .svg){kind=small} Угорщина[1] | |||
| Адмінодиниця | Будапешт | |||
| Карта | ||||
 | ||||
 Буда у Вікісховищі | ||||
Територія Буди становить приблизно третину території Будапешта та покрита пагорбами та лісами.
Історія
Буда була столицею Угорщини з 1361 року до входження в Османську імперію в 1541 році, після чого новою столицею стала Пожонь (сьогоднішня назва — Братислава, столиця Словаччини).
В 1686 році Буда була захоплена Австрією.
Буда стала вільним містом в 1703 році, пізніше, в 1784 році стала угорською столицею.
В 1873 році в результаті об'єднання міст Пешта, Буди і Обуди з'явилося місто Будапешт.
Пам'ятки
Будайський пагорб
- Буда (замок): Королівський палац та руїни середньовічного замку
- Стара ратуша
- Церква Матяша
- Церква Марії Магдалини
- Замковий театр
- Рибальський бастіон
- Пам'ятник Євгенію Савойському
- Катакомби Будайського пагорба
- Палац Шандора
Гора Геллерт
Придунайська зона
- Церква Святої Анни
- Церква та монастир капуцинів
- Церква та монастир Святої Єлизавети
В астрономії
На честь Буди названий астероїд 908 Буда, відкритий 1918 року.
Див. також
- Будапешт
- Пешт
- Обуда (Будапешт)
- Облога Буди (1541)
Примітки
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буда (Будапешт) |
 | Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
