Взаємні займенники
Взає́мні займе́нники (дав.-гр. άλληλοπαθητική, англ. reciprocal pronouns) — розряд займенників за лексичним значенням, включає займенники, що вказують на взаємну спрямованість дії, наприклад: один одного, один другого.
Визначення
Взаємні займенники — це морфологічні зрощення, що вказують на суб'єкти, кожний з яких є носієм дії, процесу чи стану і водночас об'єктом, адресатом тієї ж дії, процесу чи стану з боку іншого суб'єкта[1][2]. Вони посилаються на ім'я чи множину імен, які позначають об'єкти, що пов'язані взаємними відносинами, вираженими предикативним словом, наприклад:
Марічка навряд чи порівнювала Миколу й Петра одного з одним[3].
Взаємні займенники вказують на зворотний перехід з суб'єкта на об'єкт, унаслідок чого творець дії є одноразово об'єктом тієї ж дії з боку іншого творця чи творців дії[4].
Взаємні, відносні, зворотні, вказівні (залежно від їхньої функції) та особові займенники 3-ї особи належать до анафоричних заменників[3] — займенників, які відсилають до раніше сказаного[5][6].
Українська мова
В українській мові до взаємних займенників належать займенники:
- один одного,
- один другого,
- кожен кожного
Взаємні займенники мають в однині форми трьох родів, а також форму множини: один одного, одна одну, одно/одне одного, одні одних, наприклад: Хлопці й дівчата були варті одні одних.[7]
Один у другого питаєм,
Нащо нас мати привела?
Перша частина займенника незмінна, а друга відмінювана і узгоджується в реченні з керуючим дієсловом, наприклад:
Одна думка обганяла другу; одна одну випереджала.
Хвилину стояли так один проти одного Нана й Евмахос і дихали злістю та помстою.— Юліан Опільський «Танечниця з Пібасту»
Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми
Дуже часто форма середнього роду вживається з іменниками будь-якого роду й числа, наприклад:
Обоє молодят поглядали одне на одного[7].
Взаємні займенники в формі однини можуть узгоджуватися як з одниною, так і з множиною:
- один одного вартий та один одного варті,
- один одному на голову лізе та один одному на голову лізуть
(Інші приклади наведено нижче у розділі Фразеологія)
Фразеологія
В українській мові зворотні займенники є частиною декількох фразеологізмів[8].
| Ідіома | Значення | Приклади |
|---|---|---|
| багато часу проводити разом, дружити, бути нерозлучними |
|
| невелика різниця між ким-небудь у чомусь; схожі чимсь, однакові |
|
| багато когось, чогось; дуже тісно, густо |
|
| у чомусь схожі, однакові |
|
| велика кількість кого-небудь; багато |
|
| не дотримуючись порядку, черговості; навперебій |
|
| також оди́н у о́дного 1) чимось схожі між собою, хороші зовні |
|
| 2) усі без винятку | ||
| 3) з дієсловами руху (стояти, йти, летіти) поряд, впритул |
| |
| указує на поступове наростання чого-небудь, переважно неприємного, небажаного |
|
Синонім
В українській мові взаємність дії також передають взаємно-зворотні дієслова: змагатися, листуватися, розлучитися, отже зворотне дієслово може бути синонімічним за значення незворотному дієслову з взаємним займенником, наприклад:
- Вони обійнялися.
- Вони обійняли одне одного.
Латина
В латинській мові взаємний займенник (reciprocum) окремо не виділявся, іншомовні взаємні займенники перекладалися на латину виразами лат. inter sē «між собою» та alius aliud «інший інше».
Грецька мова
Давньогрецька
У давньогрецькій мові вживався взаємний займенник (άλληλοπαθητική) дав.-гр. ἀλλἠλων, утворений шляхом подвоєння основи займенника άλλος «інший»[9]: з *άλλ-αλλο- після подовження α в η та спрощення двох останніх λλ до λ виникла основа άλληλο-, від якої утворюються форми взаємного займенника для трьох родів лише в непрямих відмінках множини[10]:
| m | f | n | |
|---|---|---|---|
| gen. | άλλήλ-ων | άλλήλ-ων | άλλήλ-ων |
| dat. | άλλήλ-οις | άλλήλ-αις | άλλήλ-οις |
| acc. | άλλήλ-ους | άλλήλ-ας | ἄλληλ-ο |
Від давньогрецького взаємного займенника ἀλλἠλων походять слова паралель та паралельний (від дав.-гр. παρὰ ἀλλήλοις «один біля одного, один при другому»).
Новогрецька
У новогрецькій мові до взаємних займенників належать три сполучення зі значенням «один одного» — грец. ένας/µια/ένα та три зі значенням «між собою, серед, з-поміж нас, вас, них» — κάποιος/α/ο, µερικοί/ές/ά, κάτι/κατιτί. Взаємні займенники новогрецької мови утворюються сполученням двох неозначених займенників або прислівників та особових займенників.[11]
Російська мова
В російській мові до взаємних (рос. взаимные местоимения) відносять займенники: друг друга, друг дружку, один другого, каждый каждого.
Англійська мова
В англійській мові до взаємних займенників (англ. reciprocal pronouns) належать: one another та each other. Як в українській мові, вони можуть вживатися з прийменниками, однак в англійській мові прийменник ставиться перед першою частиною займенника («from each other» — «один від одного»), а також у присвійному відмінку. Наприклад:
- They all said «Hello» to one another («Усі привіталися одне з одним»): They looked into each other's eyes for a silent moment («Вони якусь мить мовчки дивились у вічі одне одному» М. Вілсон)
Взаємні займенники іноді вживаються як підмет підрядного речення, наприклад[12][13][14]:
- Miss С. and I are going to find out what each other are like («Пані С. та я збираємося з'ясувати, що ми за люди»): The twins wanted to know what each other were/was doing (Близнюки жадали знати, що робив кожен із них).
Німецька мова
У німецькій мові до взаємних займенників (нім. Reziprokpronomen) відносять einander і множинні форми зворотних займенників (uns, euch, sich), проте лише einander є однозначним без уточнюючих слів selbst/selber «себе» чи gegenseitig «взаємно, обопільно, двобічно», відповідно без контексту.
Нідерландська мова
В літературній нідерландській мові вживаються дві форми взаємних займенників (нід. het wederkerig voornaamwoord, reciprook pronomen): elkaar та elkander «одне одного» (друга — лише в писемній мові), наприклад:
- Wij ontmoetten elkaar (elkander) in Amsterdam. («Ми зустріли одне одного в Амстердамі»)
Літературні форми витіснили архаїчніші й діалектні варіанти malkander та mekaar[15].
Цікаві факти
- Іноді латинське слово reciprocus «взаємний, що повертається, що рухається вперед і назад»[16][17], яке вживається в багатьох мовах для позначення взаємних займенників (напр. англ. reciprocal) невірно перекладають як «зворотний»[18][19]. При цьому слово «зворотний» (пізньолат. reflexivus) в сучасних граматиках використовується для позначення іншого розряду займенників.
