Військовий переворот в Єгипті 2013

5 липня в Каїрі військові відкрили вогонь по демонстрантах, які виступали проти військової диктатури на захист поваленого президента^[12]. За даними каналу «Аль-Арабія», в результаті стрілянини загинуло 3 людини^[13]. Десятки тисяч демонстрантів вийшли на вулиці Александрії та Асьюта, вимагаючи відновити Мурсі на посаді президента та скасувати тимчасовий уряд^[14]. Влада ввела воєнний стан у курортній зоні на узбережжі Червоного моря^[15].

У силовому протистоянні прихильників і противників Мурсі по всій країні загинули 46 чоловік. В опублікованих кадрах відео видно, як молодих людей скидують із даху будівлі в районі Сіді-Джабер в Александрії^[16]. Як повідомив канал Al Arabiya, один із них загинув. Єгипетські активісти стверджують, що молодь святкувала повалення Мурсі, що викликало гнів прихильників «Мусульманського братства»^[17].

Разом з тим, представники організації Брати-мусульмани заявили, що вони не мають наміру проявити військовій хунті збройний опір^[18].

5 липня тимчасовий президент Адлі Мансур оголосив про розпуск парламенту Єгипту^[19] й закрив кордон із сектором Газа^[20]. Мансур призначив кількох радників і доручив генералу Мухаммаду Ахмаду Фаріду очолити агентство розвідки. Ці заходи були прийняті в рамках «дорожньої карти» регулювання політичної кризи, розробленої єгипетськими військовими^[21].

8 липня поліція розігнала мітинг прихильників поваленого президента. Одночасно десятки тисяч противників Мурсі зібрались на площі Тахрір, щоб довести, що армія, яка організувала переворот в країні, опирається на широку народну підтримку. Ісламісти спробували прорватися до штабу республіканської гвардії, де тримають під вартою Мухаммеда Мурсі. В цьому зіткненні загинув один гвардієць, приблизно 40 були поранені^[22].

9 липня тимчасовим прем'єр-міністром Єгипту став Хазем Аль-Баблаї, економіст ліберального напряму, в минулому займав пост міністра фінансів. Віце-президентом з міжнародних відносин був призначений Мухаммед аль-Барадаї, лідер ліберальної опозиції та лауреат Нобелівської премії миру^[23].

11 липня в інтерв'ю агентству Reuters колишній міністр заготівок країни Басем Уда повідомив, що запасів пшениці в Єгипті вистачить максимум на два місяці. На складах залишилось всього 500 тисяч тонн, які повинні забезпечити 84-мільйонне населення країни^[24].

В ісламському світі основними політичними союзниками Братів-мусульман і Мурсі були Туреччина і Катар, основними супротивниками — Саудівська Аравія, Кувейт та ОАЕ.

Туреччина
Реджеп Таїп Ердоган, прем'єр-міністр Туреччини, і його Партія справедливості та розвитку сприйняли зміщення Мурсі як змову і засудили його. Ердоган розкритикував Європейський союз^[25] за те, що не засудив переворот в Єгипті^[26] Наступні події кривава бойня в Єгипті змусили Анкару відкликати свого посла з Каїра. Слідом за цим Єгипет ужив симетричних заходів. Крім того, країни скасували спільні військові навчання, заплановані на жовтень 2013.

20 серпня 2013 на зустрічі з керівними членами своєї партії Ердоган звинуватив Ізраїль у поваленні єгипетського президента Мохаммеда Мурсі.^[27][28] Як доказ своїх слів прем'єр навів зустріч міністра юстиції Ізраїлю Яакова Неємана з єврейським інтелектуалом у Франції, яка відбулася в 2011 році після повалення колишнього президента Хосні Мубарака. Співрозмовник міністра, за словами Ердогана, заявив, що рух Брати-мусульмани не буде при владі, навіть якщо виграє майбутні тоді парламентські вибори, тому що демократія не зводиться до урн для голосування. Ердоган підкреслив, що Заходу слід навчитися правильно трактувати демократію. За його словами, демократія — це і є виборчі урни, бо в них відображається воля народу. Розмірковуючи про ситуацію в Єгипті, Ердоган розкритикував також країни Перської затоки за надання фінансової допомоги єгипетським військовим, котрі усунули Мурсі від влади. Прем'єр-міністр Туреччини відзначив, що ті не надавали подібної допомоги нужденним мусульманським країнам Африки.

Саудівська Аравія
Саудівська Аравія підтримала переворот у Єгипті. Король Абдалла привітав Адлі Мансура з його призначенням^[29] Влада Саудівської Аравії надала урядові єгипетських військовиків допомогу на суму $ 5 млрд, у тому числі $ 1 млрд безвідплатної допомоги.^[30]

Сирія
Президент Сирії Башар Асад назвав усунення від влади президента Єгипту Мухаммеда Мурсі «крахом ідеї політичного ісламу». «У Єгипті відбувся крах того, що називається „політичним ісламом“. Ті, хто використовує релігію в політичних цілях або в інтересах тієї чи іншої групи, будуть повалені, де б це не було»^[31].

Палестинська Автономія
Один з лідерів Хамас, Ісмаїл Ханія, висловив занепокоєння з приводу ситуації в Єгипті, а також впевнений, що Єгипет у будь-який момент підтримає Хамас і палестинський опір. Лідери ФАТХ закликали жителів Гази наслідувати приклад Єгипту й повалити уряд ХАМАС^[32].

• Революція в Єгипті (2011)
• Державний переворот у Габоні (1964)

Це незавершена стаття про Єгипет. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.